Написать сочинение на тему: творчество пушкина и лермонтова 9 класс. не копируйте из интернета, я там уже всё облазил, хотя бы на 1 лист.(и если можно слова попроще).
І. Історичні умови формування. (Епоха Пушкіна і Лермонтова: час напередодні повстання декабристів і наступна після його розгрому реакція.)
ІІ. Подібність і відмінність поглядів і настроїв поетів.
1. Тема поета у творчості Лермонтова в порівнянні з лірикою Пушкіна. (Лермонтов: поет не самотній провидець, а народний трибун, приречений жити і діяти в суспільстві, де проповідування любові і правди сприймається з нерозумінням і злістю. Пушкін: поет-пророк, покликаний служити людям. "Хочу воспеть свободу миру, на тропах поразить порок". Муза — "гроза царів", "волі горда цариця".)
2. Пушкінські мотиви у творчості Лермонтова. (Подібність окремих художніх образів, сюжетів. "Дві невільниці" Лермонтова і "Бахчисарайський фонтан" Пушкіна. Історична проза Пушкіна — роман Лермонтова "Вадим" — тема селянського бунту, оцінка Пугачова одним і іншим поетом.)
3. Російська історія в уяві художників. (Пушкін — "Полтава", "Борис Годунов", "Капітанська дочка", "Мідний вершник". Лермонтов — протиставлення свого покоління героям минулого. Шукає розради і надії в недавніх подіях історії Росії, у народі. "Бородіно", "Дума".)
ІІІ. Вірші Лермонтова, присвячені Пушкіну. (У "Смерті поета" заявив про себе як про спадкоємця його бунтарської слави, готового страждати за свої переконання.)
Я думаю, что многие согласятся с тем, что лучше горькая правда. Я люблю правду, когда я её говорю и когда мне её говорят. Гораздо лучше знать правду, какой бы она не была. В отрицательных случаях ложь необходима, но это только в исключительных случаях. Вообще я считаю, что ложь некому не нужна. Сложно, конечно, выбрать между этими двумя понятиями. И то и другое всегда зависит от ситуации. Ещё я считаю, что не полностью высказанная правда, это тоже в некотором смысле ложь. Лично я предпочитаю правду, и в основном потому, что меня потом мучает постоянно угрызение совести, от того, что сказал(а) неправду. Люблю, чтоб мне говорили только правду, потому что ложь чаще всего не человек, а наоборот, впоследствии наносит ему вред. Честно сказать, я сам(сома) иногда лгу, но это делаю крайне редко, и только при острой необходимости. Можно сделать вывод, что я не могу разграничить чётка эти понятия, но всё таки ближе мне горькая правда, чем сладкая ложь.
Сказка начинается с того, что одна из волшебниц королевства была старая и злая, и царь не пригласил ее на пир, по поводу рождения дочери. Это волшебница обиделась на царя за то, что он не позвал ее, и заколдовала маленькую принцессу. Суть колдовства заключалась в том, что по достижению совершеннолетия молодая принцесса уколовшись веретеном, должна была умереть. Но добрая волшебница наколдовала ей сон. Когда проклятье сбылось, и принцесса уколола палец, то все царство уснуло. Через триста лет пришел принц, который преодолел заколдованный лес и поцеловал спящую принцессу, и все проснулись и зажили счастливо
І. Історичні умови формування. (Епоха Пушкіна і Лермонтова: час напередодні повстання декабристів і наступна після його розгрому реакція.)
ІІ. Подібність і відмінність поглядів і настроїв поетів.
1. Тема поета у творчості Лермонтова в порівнянні з лірикою Пушкіна. (Лермонтов: поет не самотній провидець, а народний трибун, приречений жити і діяти в суспільстві, де проповідування любові і правди сприймається з нерозумінням і злістю. Пушкін: поет-пророк, покликаний служити людям. "Хочу воспеть свободу миру, на тропах поразить порок". Муза — "гроза царів", "волі горда цариця".)
2. Пушкінські мотиви у творчості Лермонтова. (Подібність окремих художніх образів, сюжетів. "Дві невільниці" Лермонтова і "Бахчисарайський фонтан" Пушкіна. Історична проза Пушкіна — роман Лермонтова "Вадим" — тема селянського бунту, оцінка Пугачова одним і іншим поетом.)
3. Російська історія в уяві художників. (Пушкін — "Полтава", "Борис Годунов", "Капітанська дочка", "Мідний вершник". Лермонтов — протиставлення свого покоління героям минулого. Шукає розради і надії в недавніх подіях історії Росії, у народі. "Бородіно", "Дума".)
ІІІ. Вірші Лермонтова, присвячені Пушкіну. (У "Смерті поета" заявив про себе як про спадкоємця його бунтарської слави, готового страждати за свої переконання.)