Объяснение:
Акакий Акакиевич- робкий,незаметный,но очень добрый человек, работающий титулярным советником . На службе ему не оказывают уважения, начальники с ним холодно-деспотичны, коллеги насмехаются, иногда даже зло. На все это он не обращает внимания, только если шутки коллег мешают переписыванию, жалобно просит: «Оставьте меня, зачем вы меня обижаете?». Башмачкин любит свою работу, наслаждается ею и погружен в нее настолько, что не замечает ничего вокруг. Не хочет и даже боится более сложных и ответственных заданий, чем простое переписывание. Он при к небольшому жалованью, привык к своему бедственному существованию. Жизнь Башмачкина, человека мягкого, нерешительного, не на инициативу, обречена быть незаметной и жалкой в выпавших на его долю внешних обстоятельствах – бедности, сословного общества, деспотизма государственной машины.
Покупка шинели для Башмачкина – важное событие и серьезный, смелый поступок. Приняв решение справить шинель, он преобразился. Впервые в жизни у него появилась цель, которая придала решительности, уверенности, «огонь появился в глазах его». Новая шинель представлялась ему подругой, согласной пройти с ним жизненный путь. Для того, чтобы собрать нужную сумму, он решается на строгую, унизительную экономию на самых необходимых вещах, голодает по вечерам.
Новая шинель еще больше подчеркивает незначительность Башмачкина. Он стесняется, когда сослуживцы поздравляют его, и настолько сконфужен, что говорит, будто шинель старая. Оказавшись на вечеринке, куда попал впервые в жизни, чувствует себя неловко, не знает, куда себя деть.
Кража шинели и «распекание» от влиятельного лица, к которому Башмачкин обратился за содействием, – крушение его маленького мира. Он не смог пережить этих действительно ужасных для него событий. Протест Акакия Акакиевича, безропотного при жизни, проявляется «фантастическим образом» уже после окончания его земного пути. После его смерти в Петербурге появляется привидение в виде чиновника, которое отнимает у прохожих шинели, пока, наконец, ему не попадается шинель значительного лица.
Признавая незначительность своего героя, его униженность и бессилие, Гоголь внимательно вглядывается в него и показывает, что этот кроткий, терпеливый, ни разу никого в жизни не обидевший человек, – «брат твой», имеющий право на уважение и сочувствие.
Источник: Школьная тетрадь мое сочинение
Добро й зло, вірність і зрада, доцільність самопожертви у творі Ю. Винничука "Місце для дракона"
Объяснение:
(Добро і зло)
Я впевнена, що ви хоча б раз читали фантастичні твори, у яких йдеться мова про страшне та жорстоке чудовиське, яке мучає усе королівство, вбиваючи його мешканців та грабуючи їх. Та про шляхетного лицаря, що вбиває його та звільняє людей від звіра. Таких книг є дуже багато, мені здається, що більше тисячі. "Чудовисько обов'язково має бути поганим, а людина шлюхетною, безневинною та благородною". Саме це безліч книг про драконів і людей ніби намагаються втлумачити нам у голову. Але у творі "Місце для дракона" усе навпаки. Саме у цій книзі звір своєю добротою та милосердністю схожий на людину, а людина жорстокістю та егоїзмом на звіра. Гриць, таке ім'я нашого "чудовиська" зовсім не хотів ні з ким битися, в його інтересах була не битва з лицарем, він прагнув спокіного життя, миру зі всіма. Хотів дарувати іншим добро. Але на привеликий жаль лицарі та король не поділяли його інтересів, їм були цікаві лиш особисті бажання. Вони мучали бідного Гриця виманюючи його димом, провокували на битву.
(Вірність і зрада)
Зрозумівши, що миролюбивого дракона ніяк не вмовити на битву, князь вирішує жорстоко обманути його, зрадити. Ніби робить його своїм другом, весело проводить з Грицем час, а насправді усі його дії спрямовані лиш на те, аби втертися у довіру до Гриця та вмовити його піти на турнір. Пустельник навпаки попереджає дракона про наміри князя, адже "чудовисько" це його близький друг, якому він вірний. Але у чоловіка не вийшло зберегти життя доброго створіння. Княз усе таки тисне на жалість та вмовляє дракона піти на боротьбу із лицарем.
Княгина Настія задля любовних походеньок наперед готова таємно зраджувати чоловіка, заради задоволення своїх потреб цинічно використовує дракона, удає з себе щиру, наївну, приязну дівчину, маніпулює Грицьковою довірою, недосвідченістю й добрими почуттями. Після смерті дракона бере шлюб із молодим метким джурою і не переймається химерами совісті.
Перед поєдинком до дракона приходить і таємний радник, шантажуючи Грицька погрозою знищити всі його вірші, якщо той не піддасться радниковому ставленику панові Любомиру із Золочева. Проте Грицько вже обіцяв князеві, що помре від меча лицаря Лавріна.
(Доцільність самопожертви)
Грицеві було дуже шкода князя, тому він пожертвував своїм життям заради нього, відправившись на поєдинок. Але помер не від меча Лавріна, адже лицар відмовився боротися із ним, розуміючи, що Гриць того не хоче, він один із не багатьох був дійсно людиною.
Ласточки красиво щебечут осенью, мы слышим их за окном. ну и добавишь там ещё