М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
karinasoskova
karinasoskova
12.11.2022 04:55 •  Литература

Отзыв к рассказу как патефон петуха от смерти

👇
Ответ:
misterkorolev0
misterkorolev0
12.11.2022
Вэтой сказке автор ведет рассуждение о том, что важно для человека,какие качества, чтобы наладить отношения со всеми окружающими тебя людьми. это порой нелегко. петух описывается весьма красивыми словами: яркий, огненный, длинный хвост, красивый и смелый. хотя он весь и замерз, был в инее, но потом согрелся и выжил.  сказка учит милосердию, состраданию и доброте-важнейшим человеческим качествам. поучительна и полезна для любого читателя. как зазвучал патефон, петух разкукарекался и тем самым избежал смерти, а ведь из него собирались суп уже варить. этот рассказ о любви к живым существам, о доброте и заботе. петух издал свой громкий клич , проявил свой боевой дух  видно из-за соперничества, подчеркивая важность своей особы и свое главенство и превосходство. мне понравились слова автора про петуха , "как истинный гвардеец" говорит про него писатель. добрая сказка, приятная и учит состраданию любого человека. советовал бы всем ее прочесть.интересна и познавательна.
4,4(78 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Katuchka001
Katuchka001
12.11.2022
Добро-основа життя людини.Я з упевненістю можу сказати,що це так.Якщо людина добра, привітна, то і світ навколо кращий.
Зростаючи і наповнюючи своє життя змістом, ми обираємо, ким нам бути:добрим чи злим, зрадником чи патріотом...Навіть будучи боягузом можна змінитися, але треба докласти багато зусиль.Треба щомиті боротися в собі зі злом.Людині краще це вдається, коли вона перебуває в рідному оточенні, тобто, в колі сім'ї.І от коли ти його нарешті побореш, тоді ти станеш таким сміливим, як Митько, Сергій,Ява Рень, Павлуша Завгородній і як Климко Джура.Ставши сильними ми насмілюємось підняти руку на зло, переборовши його.
Навіть будучи розбишакою, можна бути красивим зсередини.Такими внутрішньо красивими були Ява і Павлуша.Не зважаючи на негаразди,труднощі, вони залишилися вірними один одному.
Ці хлопчики будуть вічними і безсмертними тому, що кожна людина буде їх згадувати, навіть тоді, коли на світі вони помруть.
Отже, у світі вічними будуть зло і добро, але добро завжди перемагатиме завдяки таким героям, які змінять світ на кращe!
4,4(3 оценок)
Ответ:
Dobrota2017
Dobrota2017
12.11.2022

Відповідь:

Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.

Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.

Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.

Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».

Пояснення:

Всі події , які відбуваються з людиною, багато в чому обумовлені тим місцем, де вони відбуваються. Сприйняття реальності людиною сильно відрізняється в залежності від місця, де людина знаходиться. У сучасному світі велика частина людей проживає далеко від красивої і надихаючої природи – в задушливому місті. Але не можна забувати, що природним місцем існування людини є зовсім не місто, а природа. Для свого щасливого існування людина повинна жити на природі, а не поза нею.

Одразу, ще з перших рядків твору видно, що Митько – людина дії, адже це саме він має найбільше розвинуту фантазію, яка проявилася у його «демосфенській» промові перед від’їздом. Також він дуже рухливий та непосидючий, адже ну ніяк не міг всидіти над студіюванням «книжкової скарбниці». Сергійко набагато спокійніший за свого друга, і довго вагається над прийняттям серйозних рішень. Водночас Митько – не боягуз. Можливо, навіть відважніший за свого приятеля, адже оселитися біля озера було його ідеєю, та й рятувати Василя кинувся саме він. Але, на мою думку, це також свідчить про його великодушність та, звісно, вміння прощати помилки.

Скоріше за все, саме ці чесноти роблять образ Митька привабливим та по-своєму оригінальним. Мені здається, що він може стати хорошим прикладом хоча б для мене, а тоді – й для моїх однолітків та наступних поколінь.

Повість «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки» розповідає про веселі, незвичайні, таємничі пригоди Сергія та Митька. Історія розпочинається з того, що учні п'ятого класу отримали від учительки ботаніки завдання на літо — зібрати колекцію комах... а замість цього почали полювати на страшного Митькозавра. Наприкінці твору той виявився простим хлопцем Василем, який вирішив розіграти двох друзів. За веселим, пригодницьким характером оповіді і бажанням оспівати справжню дружбу ця повість нагадує трилогію В. Нестайка «Тореадори з Васюківки».

4,8(84 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ