Тому що тематика кохання завжди буде посідати перше місце в серцях людей. Це прекрасні почуття, переживання, надії та своєрідна боротьба за свое щастя. Але, якщо поговорити по дорослому, завжди вільному почуттю щось заважало: не рівноправність у соціальному плані, не бажання родичів таких відносин чи інше. Шекспір дає нам науку: справжнє кохання буває раз у житті, за нього завжди треба боротися до кінця. Іди проти всього світу! Тільки радій світлому і великому коханню не зважаючи на ні що! Тоді в твоєму серці буде сила, в твоїх очах рішучість, а в душі спокій.
Сехизмундо - центральная фигура в пьесе,все остальные герои группируются вокруг него...Самая пылкая и всепоглощающая его страсть-жажда свободы.Потому он чувствует себя несчастным: Скелет живой, мертвец с душой Я подобен зверю.. Штейн заметил,что С.-человек,какой он вышел из рук природы. Он переполнен болью и негодованием..Не понимает,почему человек меньше свободен,чем животное: За что такая потеря Что, бед глубину измеря, Люди того лишены, Что создал бог для волны, Для рыбы,для птицы,для зверя? Он горд,смел: Если я подчиненный,то меня подчинили силой, зная,что волей моею, Я б все равно не сдался. ...много всего там.. Можно сказать,что он проделал путь от "дикаря" к цивилизованному человеку. Т.О., в начале пьесы перед нами непокорный мятежник,закованный в цепи, в конце-раскаявшийся грешник, смирившийся и прощенный, идеальный государь.Это назидательная картина самовоспитания героя.
