Объяснение:
1.Швондер обращается к профессору Преображенскому с
требованием "уплотниться": общее собрание решило,
что профессор вполне может отказаться от двух комнат-
столовой и смотровой, в результате чего профессор должен
был бы принимать пищу в спальне и оперировать там же,
где режет кроликов. Швондеру такое положение кажется
вполне естественным, так же как и то, что потребности
человека определяет не он сам, а общее собрание.
Уравниловка, неуважение к индивидуальности-таковы
жизненные принципы Швондера.
2.Профессор, догадываясь о цели визита представителей
домкома, всячески оттягивает начало разговора о сути дела,
спорит по маловажным для них вопросам, поучает гостей.
– В спальне принимать пищу, – заговорил он придушенным
голосом,
– в смотровой – читать, в приемной – одеваться, оперировать –
в комнате прислуги, а в столовой – осматривать?
Очень возможно, что Айседора Дункан так и делает. Может быть,
она в кабинете обедает, а кроликов режет в ванной.
Может быть... Но я не Айседора Дункан!! – вдруг рявкнул он, и
багровость его стала желтой.
– Я буду обедать в столовой, а оперировать в операционной!
Передайте это общему собранию, и покорнейше вас
вернуться к вашим делам, а мне предоставить возможность
принять пищу там, где ее принимают все нормальные люди,
то есть в столовой, а не в передней и не в детской.
"Товарищи" и господа" находятся на разных общественных
полюсах, между ними идет непримиримая борьба.
И, как мы видим из текста главы, они и в быту не могут скрыть
неприязни, раздражения и даже ненависти по отношению друг
к другу.
"Неприязненно встретил гостей Филипп Филиппович.
Он стоял у письменного стола и смотрел, как полководец
на врагов. Ноздри его ястребиного носа раздувались.
Вошедшие топтались на ковре".
В противостоянии профессора Преображенского и председателя
домкома Швондера отражение основного конфликта повести,
конфликта между двумя противостоящими социальными
классами.
Відповідь: Жанр: пригодницька повість.
Основна думка: показати боротьбу народу зі своїми гнобителями, навіть дорогою ціною.
Проблематика: воля та рабство; насильство над людиною; непереможна сила кохання; самовідданість; мужність та сила волі; боротьба за щастя.
Композиція: пролог, 5 частин, епілог.
Сюжет "Дорогою ціною" М. Коцюбинський: пролог: розповідь автора про історичні умови життя в Україні 30-х рр. XIX століття;
експозиція: знайомство з головним героєм;
зав’язка: втеча Остапа Мандрики від пана;
розвиток дії: переправа через Прут; поранення втікача; перебування в плавнях; поєдинок із вовком; Остап і Соломія живуть у циган;
кульмінація: арешт Остапа й спроба Соломії звільнити коханого;
розв’язка: загибель головної героїні;
епілог: розповідь старого Остапа про своє життя.
Сюжетні лінії: відтворення історичної епохи; боротьба героїв за волю і власне щастя; кохання Остапа і Соломії.
Символіка: дорога ціна – життя і кохання, вітер – воля, воли – поневолення, туман – безнадія, невідомість, ніч – безнадія, пожежа – невідворотність, річка – життєві труднощі.
Персонажі: Остап Мандрика, Соломія, Іван Котигорошок, дід Овсій, цигани Раду, Гіцу, Маріуца.
Образи: головні: Остап – втілення боротьби проти неволі, Соломія – втілення самопожертви заради кохання;
епізодичні: дід Іван, Іван Котигорошко, цигани, турки, пан і панночка.
