А) земля становилась бесплодна, ничто не всходило на засеянных полях.
Объяснение:
Ещё больше опечалилась богиня Деметра. Разгневавшись на Зевса, она покинула богов и светлый Олимп. Приняв вид простой смертной и облекшись в тёмные одежды, долго блуждала богиня между смертными, не переставая проливать горькие слёзы. Без её благотворной силы всякий рост на земле прекратился: листья на деревьях завяли и облетели; сады не давали плодов, засохли зелёные виноградники, а прежде плодородные нивы опустели… Голод царил повсюду: везде слышался плач и стоны…
Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах».
Читаючи поезію ми гаємо,що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в цого серці спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край, який не стирається з пам'яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Похмурий пейзаж хоче передати обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що можливо, він так і не побачить рідних. Але він хотів ужити всю свою силу щоб досягти мети, та все ж таки побачитись зі своїми рідними.
Объяснение: