Объяснение:
План
1. Поява чорта. 2. Оповідання про коваля Вакули. 3. Розмова гордовитої Оксани й закоханого Вакули. 4. Чуб, батько Оксани, іде в гості до Солохи.5. Оксана обіцяє Вакулі вийти за нього заміж, якщо він принесе їй черевички, які носить сама цариця. 6. Солоха ховає невдачливих залицяльників (риса, голову, дяка, Чуба) у мішки з-під вугілля. 7. Вакула сідає на чорта й летить на ньому Впетербург. 8. Жителі села довідаються, хто сидів у мішках. 9. Вакула, добравшись до столиці, іде до цариці на прийом разом із запорожцями й одержує черевички государині 10.Оксана засмучується про відсутність Вакули й почуває, що вона закохана. 11. Вакула, вернувшись, сватає Оксану 12. Життя Вакули й Оксани.
Образи
Вакула був молодий коваль, головний герой повісті "Ніч перед Різдвом". Він був веселим, відповідальним, розумним, добрим, сильним, впевненим у своїх силах. С самого дитинства він допомагав своїй матері у господарстві, його всі в селі поважають та люблять. Він любить Оксану.
Оксана- гарна українська дівчина в селі Диканька, вона дочка козака Чуба. Вона любить милуватися над собою в дзеркалі. Її любили сільські хлопці. Вона відкидала і висміювала любовні признання від Вакули.
Але в кінці книжки ми бачимо, що Вакула та Оксана одружуються.
Людство уже не одне тисячоліття хвилюють питання про те, кого можна назвати справжньою Людиною і як нею стати. Питання важкі, але пошуки на них стимулюють особистість до досконалості.
На мою думку, Людиною може називатися лише той, хто за будь-яких ситуацій прагне і вміє залишатися самим собою, йти своїм шляхом, бути вірним своєму вибору, не втрачати почуття гідності, робити добрі справи, не хизуючись цим.
Деякі люди люблять власні недоліки пояснювати недосконалістю світу. Але ж у кожного з нас завжди є вибір. Слід пам'ятати слова відомого американського письменника О. Генрі: «Треба прагнути бути людиною, незважаючи на всю жорстокість навколишнього світу».
Ця тема неодноразово порушувалася в літературі. Власне, художня література багато робить для того, щоб виховати із особистості справжню людину. Цікавим є вірш англійського письменника Р. Кіплінга «Якщо...». Автор поезії розглядає багато морально-етичних проблем і дає поради, як саме слід виховувати особистість. Р. Кіплінг пише:
Як зможеш все віддати без остатку,
Без жалю все поставити на стіл, —
Програвшися ж, почати бій спочатку,
В мовчанні гордім втрату цю знести.
А ще слід бути порядним і скромним незалежно від посади, яку ти обіймаєш, оптимістом, вперто йти до поставленої мети, не шкодуючи сил і часу.
Хай час біжить! Невтомний біг хвилини
Ущерть наповнить смислом ти зумій!
Тоді я зможу мовить: ти — Людина,
Твоя — Земля і все, що є на ній.
Так, жити за такими нормами дуже важко. Але головне — мати бажання чинити саме так. Тож вибір Залишається за кожним із нас.
