Объяснение:
1. Блок - символизм
Ахматова - акмеизм
Есенин - новокрестьянские поэты
Маяковский - футуризм
Цветаева - не относится ни к одному
2. Конец 19 - начало 20
3. символизм
4. футуризм
5. Есенин
6. Александр Блок
7. Цветаева
8. Есенин
9. Есенин
10. Москве
11. Олицетворение
12. футуризм
13. Гумилёв
14. Анна Ахматова
15. Есенин
16. Блоку
17. гипербола: в сто сорок солнц закат пылал
метафоры: катилось лето, жара плыла, корою крыш, лучи-шаги, двустволка солнц
олицетворение: солнце в образе человека; образные выражения: никаких гвоздей, переведя дух, дней донце;
слова, созданные поэтом: взорим, вспоём, солница.
На перший погляд, усе зрозуміло. Дракон Грицько є втіленням добра, він здатний на самопожертву заради дружби та кохання, нехтуючи інстинктом самозбереження. Адже самопожертва — це риса, протилежна егоїзмові, коли людина жертвує собою, своїми особистісними інтересами задля єдиної мети, заради благополуччя інших. Тому Грицько під час поєдинку навмисно піддається й гине від списа джури лицаря Лавріна... А незадовго до цього помирає від старості мудрий пустельник, який навчив дракона грамоти. Отже, здається, підступний князь досяг своєї мети, зло перемогло добро. Але якщо замислитися, то не все так однозначно у творі Ю. Винничука. Адже автор не дарма показує нам страждання підлого володаря, який усвідомив свою помилку й гірко про неї. Ми бачимо, як кається князь біля могил дракона та пустельника, називаючи їх найкращими друзями. Лицар Лаврін під час поєдинку дивним чином зумів розпізнати добру натуру дракона та відмовився знищувати його. Таким чином, у князівстві залишилися розумні, чесні, добрі люди! Настуня одружується не з чоловіком, якого дібрав їй батько, а з джурою, у якого сама закохалася. Врешті-решт, залишилися романтичні вірші дракона Григорія, які здатні пробуджувати в мешканцях Люботина найкращі почуття.
Отже, можу зробити такий висновок: незважаючи на те, що позитивні персонажі казки-повісті «Місце для дракона» гинуть, перемагає все ж таки добро, а не зло. Автор доводить нам, що життя жодної світлої особистості не проходить даремно, вона залишає після себе добрий слід на землі, у душах інших людей. І далі вже від них залежатиме, яким шляхом вони прямуватимуть — світла чи темряви!