1. O FortunaО, Фортуна!
2.Fortune plango vulneraОплакиваю раны, нанесённые Судьбой
3.Veris leta faciesЗаклинание весны
4.Omnia sol temperatСолнце согревает всё
5.Ecce gratumПосмотри, как она приятнаИнструментальный номер
7.Floret silvaЛес цветётП
8.Chramer, gip die varwe mirДай, торговец, краску мне
9.Reie
Swaz hie gat umbe
Chume, chum, geselle min
Swaz hie gat umbe
Хоровод
Посмотри на меня, юноша
Приди, приди, мой милый
Посмотри на меня, юноша
10.Were diu werlt alle minЕсли бы весь мир был мой
11.Estuans interius«Пылая внутри»
12.Olim lacus colueramКогда-то жил я в озере…
13.Ego sum abbasЯ — настоятель
14.In taberna quando sumusСидя в таверне
15.Amor volat undiqueЛюбовь летает всюду
16.Dies, nox et omniaДень, ночь и всё мне ненавистно
17.Stetit puellaСтояла девушка
18.Circa mea pectoraВ груди моей
19.Si puer cum puellulaЕсли юноша с девушкой…
20.Veni, veni, veniasПриди, приди, о, приди же
21.In trutinaНа весах
22.Tempus est iocundumВремя приятно
23.DulcissimeНежнейший мойС
24.Ave formosissimaПривет тебе, прекраснейшая!
25.O Fortuna
«Любов – це тоді, коли не потрібно казати слово «пробач» - ця фраза кілька разів згадується у романі Еріка Сігала і фактично його замикає. Особисто мені сподобалась історія молодих людей, які не зважаючи на труднощі знайшли своє щастя та любили одне одного. Я б не називала це шедевром, але прочитати – варто. Кохання – найбільше чудо світу, Звичайно це стан душі людини. Але це стан такої сили потрясіння, захвату, захоплення, екстазу, який змінює людину фізично і духовно. Якщо запитали людину, чи згодна вона прожити життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих би не було. І навіть якби запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава і кохання, то переважна більшість вибрала б останнє. Люди, котрі кохають одне одного, завжди намагатимуться підтримувати вогонь своїх стосунків, робити добро одне для одного, ніколи не говорити "пробач", та ніколи не залишати одне одного в біді. Інакше– це не справжнє кохання.
ответ:Наступила зима пошёл снег. Дети очень были рады снегу но деревья и птицы нет. Потому что снег падает на деревья и попадает на птиц и им очень больно. Но тут деревьям и птицам решил ветер и так дунул... так дунул... Что весь снег унесло далеко далеко и с этих пор деревья и птицы дружили с ветром!