Дубровский и тротуаров встретились на службе после чего Троекуров стал богатым и властным а Дубровский был обычным крестьянином.После они встретились и говорили о жизни и о том как довно не виделись троекуров ждал Дубровсклго в гости и на ужин.Но как-то псарь неудачно пошутил о жизни собак которые лучше живут и Дубровский ушел никто и не заметил.А потом троекуров заметил пропажу Дубровсклго и приказал вернуть его но Дубровский отказался и сказал пусть псарь сам лично извиниться и не вернется в поместье троекуров.Кирилла обходился и решил мстить и забрал дом Дубровсклго у него не видержало сердце и он умер .Сначало троекуров жалел но потом стал зларадствовать над победой.
а героям автор относиться положительно но в развитие сюжета он показывает настоящих героев мне они понравились как по характеру так и по описанию.
Мій улюблений літературний герой – Захар Беркут із однойменної історичної повісті І.Я. Франка. Це «сивий, як голуб, звиш 90-літній старець», батько вісьмох синів, ватажок і духовний наставник тухольської громади. Він є втіленням незламної сили духу, мудрості, справедливості, розуму, любові до свого краю, чесності, працьовитості, розсудливості.Для цієї людини смисл життя полягає в самовідданому служінні рідному народу. Він бере найактивнішу участь у всіх справах громади, ділиться з людьми своїм життєвим досвідом. Ще молодим він навчився лікувати людей і рятував їх від усіляких хвороб. «Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може допомагати іншим», – абсолютно впевнений герой.
Тухольці довіряють йому у всьому, бо він завжди дотримується свого слова, знають його як хорошого співбесідника. Він укріплює взаємини з сусідніми громадами, тому йдуть до нього люди за порадою та мудрим словом звідусіль.
У найскладніші часи боротьби з нападниками на чолі громади стає саме Захар Беркут. Він організовує людей, наказує не просто відбити напад ворогів, а знищити їх, пропонує затопити монголів гірською водою.Навіть в останні хвилини свого життя він замислюється над тим, яким буде майбутнє громади, та звертається до людей з промовою, у якій говорить, що їм вдалося перемогти ворога згуртованістю, єдністю, мудрістю. Захар Беркут висловлює надію на те, що щасливі часи обов’язково настануть.
Отже, такі люди, як Захар Беркут, навчають нас бути відданими загальній справі, робити добро, допомагати іншим, любити свою Батьківщину та дбати про неї.