Дік Сенд — сирота, виховувався в дитячому будинку. Навіть ім’я він одержав на честь жалісливого перехожого, котрий його знайшов, а прізвище йому дали на згадку про місце, де його знайшли. Хлопчик був розумним, у чотири роки вже вмів читати, писати і рахувати. У вісім років він пішов юнгою на корабель, де так добре себе зарекомендував, що капітан Хелл познайомив його з власником судна Велдоном, і той віддав хлопця до школи.
У п’ятнадцять років Дік ступив на палубу одного з кращих кораблів Велдона «Пілігрим» новачком-матросом. Він виявився дуже вправним моряком, розумним, тому коли капітан вирушив на полювання за китом, то доручив корабель саме Діку Сенду.
Трапилося нещастя: капітан разом із моряками у шлюпці загинув. І Дік бере усю відповідальність за життя команди й пасажирів на себе. Йому довелося пережити і катастрофу судна, і жорстокий обман Негору, і страшну подорож по африканських джунглях та болотах. Але він мало думав про себе, уболіваючи за долю місіс Велдон, маленького Джека та інших своїх друзів. Кмітливість, витривалість, мужність і відповідальність, а також добрий друг до Дікові врятувати себе й інших.
Утро в доме Журдена. Учитель музыки и учитель танцев обсуждают, как им повезло с Журденом: «Мы нашли именно такого человека, какой нам нужен. Господин Журден с его помешательством на дворянстве и на светском обхождении — это для нас просто клад. Его познания не велики, судит он обо всем вкривь и вкось и рукоплещет там, где не следует, однако ж деньги выпрямляют кривизну его суждений, его здравый смысл находится в кошельке».
Появляется сам Журден. Хвалится перед учителями своим новым халатом. Портной сказал, что вся знать ходит в таких, так что и ему должно.
Учитель танцев и учитель музыки просят Журдена посмотреть на то, что они сочинили специально для сегодняшнего торжества (к Журдену на обед придет знатная дама, маркиза, в которую он влюблен). Журден равнодушно смотрит на то, что ему представляют учителя, он в этом не разбирается, но он не показывает вида, так как все знатные люди должны разбираться в искусстве. По поводу балета он отпускает такую реплику: «Очень даже здорово: танцоры откалывают лихо».