Город N из комедии Николая Васильевича Гоголя "Ревизор" не случайно не назван, а просто обозначен буквой. "N" означает, что практически любой уездный город город России гоголевских времен мог стать местом действия похожей комедии.
В городе ждут приезда ревизора. Собственно, с известия о его скором приезде и начинается комедия.
О состоянии дел в городе мы узнаем из реплик разных персонажей. Из них становится понятно, что в городе N творится беспорядок. Город грязен ("… я и позабыл, что возле того забора навалено на сорок телег всякого сору"."… На улицах кабак, нечистота!").
В городе беспорядок, постоянно нарушается закон (" В эти две недели высечена унтер-офицерская жена! Арестантам не выдавали провизии!").
Чиновников проблемы города совершенно не интересуют, их заботит одна проблема: как произвести хорошее впечатление на ревизора, чтобы он написал благоприятный отчет. Чиновникам нужно показать себя с лучшей стороны, убедить ревизора в том, что деньги, которые им давались на благоустройство города и прочие нужды, потрачены именно на это, а не разворованы (как на самом деле). И чиновники стараются изо всех сил.
При этом никто не делает попыток исправить хоть что-то - хотя бы мусор убрать. Нет, они стараются повлиять на ревизора, давая ему взятки. Взяточничество вообще воспринимается как данность. Все берут взятки и все их дают. Так было до приезда ревизора (и Хлестакова, и настоящего, сообщением о появлении которого комедия завершается), так, похоже, будет и после его отъезда. Чиновники города N не изменятся, сколько бы ревизоров к ним ни приехало бы.
Моця
Есхіл для написання свого твору взяв за основу міф про титана Прометея, який вступив в суперництво з богом Зевсом. Прометей боровся проти титанів на стороні Зевса, але бог вирішив знищити людство. Прометей вирішив вкрасти вогонь для людей і своїм вчинком накликав на себе біду.
За наказом Зевса бог Гефест приковує Прометея до скелі. Щоранку до нього на груди сідав орел і клював печінку, а за ніч вона відростала знову. Прикутий Прометей веде діалог з вітром. Він розмірковує про те, що людство раніше не усвідомлювала побаченого і почутого. Вогонь і мистецтва, яким він навчив людей, були їм потрібні. Океаніди і Океан співчувають героєві, але на прохання помиритися з Зевсом титан відповідає відмовою.
По ходу твору з’ясовується, що саме титан навчив людей управляти конем і побудував для них кораблі. Улюблена Іо у вигляді корови, образ якої уклала її Гера, приходить на скелю. Перебувати поруч з коханим вона не може, так як її постійно жалить ґедзь. Прометей говорить їй, що його врятує Геракл, який буде її нащадком. Титан мав дар передбачення
Надалі, Прометея просять знову помиритися з Зевсом, але той відкидає пропозицію. У своїй промові, яку він виголосив, ми бачимо чесного і хороброго чоловіка. Зевс титану вбити не може, тому він продовжує терпіти кару від свого супротивника.
Божественний вогонь не повинен був потрапити до людей. Прометей у творі – це борець за світле життя. Він виступає позитивним героєм, який хоче своїм вчинком посилити прогрес людського роду. Антагоністом виступає бог Зевс, який проти освоєння людьми нових технологій. Громовержець показаний тираном і деспотом. У трагедії ми бачимо боротьбу нового зі старим, відхід людей від вірувань у богів і створення нових умов для життя. Ревнителі і охоронці старовини не хочуть змін в особі Зевса і Гери, які втрачають владу над людьми. За до репресій верховний бог може утримати владу на Олімпі, але втрачає її над людством, яке стає вільним.
Прометей не вважається злодієм для нащадків, він став символом прогресу і борця за свободу. Пам’ять про його подвиг залишилася відображеної в століттях.
Читати короткий зміст Есхіл – Прометей прикутий. Короткий переказ. Для читацького щоденника візьміть 5-6 пропозицій
