«Нам жизнь дана, чтобы любить, любить без меры, без предела». Любовь – это самое необычное, загадочное чувство: оно приходит неожиданно и уходит внезапно. Блажен, кто любит. Ибо любовь - это и есть вера. Влюбленные радуются, любят, страдают. Их души открываются для обоюдного вечного полета, сердца наполняются доверием и нескончаемой любовью и заботой. Любовь избавляет от одиночества, дает внутреннюю силу, открывает положительные качества: появляется желание отдавать любимым тебе людям все, что в твоих силах. Любящий человек всегда готов и ничего не потребовать взамен; в любую минуту может отдать последнее, что имеешь, человеку, которого ты любишь. Любовь дает вдохновение, терпение и силу человеку, чтобы преодолеть все препятствия. Ради любви у женщин усиливается жертвенность, а у мужчин - ответственность. Любовь - родник, из которого черпают силу и бодрость духа. Любовь вдохновляет
В центрі розповіді – звичайний рядовий боєць Іван Терешка. Він родом з Білороусії, це фізично міцний 25-річний хлопець; знайома з дитинства селянська праця загартувала його, зробила сильним і витривалим. В полку він нічим не виділявся серед інших піхотинців, за колишні бої отримав три подяки від командування та дві медалі «За відвагу» і думав, що на більше не здатний. Волею випадку Іван опинився в полоні у німців. Епізод полонення постійно переслідує його в нічних кошмарах (адже тоді, за законом військового часу, здатися в полон автоматично означало стати на бік ворога, тобто зрадити Батьківщині. Не можна допустити, щоб тебе взяли живим в полон. Недарма письменник загострює увагу на цій проблемі. “Нельзя срывать злость на пленных, — з гіркотою думає Іван, — плен – не проступок их, а несчастье, они не сдались в плен – их взяли, а некоторых даже сдали, предали – было и такое”. Івана Терешко, який і в таборі не дозволив себе затоптати, роздавити в нім людину, а після того, як ковтнув повітря свободи і любові, що став ще сильніше, твердіше духом, — він готовий до смертельної сутички з фашистами. Доля підготувала цій людині щось страшніше за смерть: «вибір» Івана, можливо, найнестерпніший для людини, найстрашніший з усіх, які є в повістях Бикова.
всего