Найвизначнішим циклом давньогрецьких героїчних міфів є троянський, який оповідає про міфологічну історію Троянської війни, приводом до якої стало викрадення Парісом, сином троянського царя Пріама, прекрасної Єлени, дружини царя Спарти Менелая.
Троянська війна — одна з центральних подій у грецькій міфології. Початок Троянської війни античні джерела пояснюють волею Зевса, який волів або «зменшити тягар землі», або дати можливість прославитись божественним героям, або зберегти в пам’яті нащадків красу своєї дочки Єлени.
Розпочинається троянський цикл міфів оповіддю про весілля Пелея й Фетіди, на яке були покликані всі боги, крім богині розбрату Еріди. Щоб помститись, Еріда підкинула гостям золоте яблуко з надписом «найвродливішій». Між богинями Афіною, Афродітою і Герою спалахнула суперечка про те, кому з них має належати яблуко. Цю суперечку розв’язав троянський царевич Паріс, віддавши яблуко Афродіті, яка обіцяла йому в нагороду кохання найпрекраснішої жінки на землі — Єлени, дружини царя Спарти Менелая. Скориставшись гостинністю царя, Паріс зганьбив його: викрав не лише його дружину Єлену, а й захопив зі скарбниці всі коштовності.
Тоді майже з усіх областей і міст Греції зібралося ополчення царів, які колись претендували на руку Єлени і були зв’язані клятвою завжди допомагати тому, чиєю дружиною вона стала. За «Іліадою», в ахейському війську було 100 000 воїнів, 1186 кораблів. Очолив греків брат Менелая Агамемнон, мікенський цар. Ахейський флот відплив з Авліди й досяг Трої. Ватажками троянського війська були Менелай, Ахіллес, Патрокл, два Аякси, Тевкр, Нестор, Антілох, Одіссей, Діомед та ін. У подіях під мурами Трої активну участь брали боги. Спочатку ахейці намагалися мирно домовитись про повернення Єлени, але троянці не погодилися віддати красуню. Ахейські війська протягом дев’яти років тримали Трою в облозі. Героєм оборони Трої став син Пріама Гектор. Події останнього, десятого, року війни складають зміст «Іліади».
Объяснение:
В повести Н. В. Гоголя «Тарас Бульба» отражены основные события XVI века: на Украине в то время крупными землевладельцами стали польские шляхтичи — «паны», которые вводили в своих угодьях польские законы и насаждали «свою веру» — католицизм.
Большинство населения Украины исповедовало православие и не желало католичество. Так же приход польских панов сопровождался ухудшением жизни народа: у крестьян отнимались лучшие земли, а для свободных крестьян вводились большие налоги. Все национальные устои подвергались преследованию и гонению: насаждались язык, быт и нравы польского народа. Некоторые украинские помещики перенимали обычаи и образ жизни поляков, но народ сопротивлялся и открытую борьбу.
Против посягательства на веру и нравственные устои ведет борьбу и вымышленный герой Тарас Бульба.
В повести описывается Запорожская Сечь — реальный исторический объект, возникший на Украине в Средние века: часто крестьяне западных и срединных областей Украины от польского гнета, уходили на восток, многие селились в низовьях Днепра. Здесь, у Днепровских порогов, на острове Хортица, возник большой укрепленный лагерь казаков и беглых крестьян из Великороссии. Их стали называть запорожскими казаками.
К концу XVI века гнет поляков стал невыносим для жителей всей Украины, поэтому запорожские казаки, беглые крестьяне и население порабощенных областей активно выступили против поляков. В такой борьбе почти 100 лет. В 1654 году Украина добровольно присоединилась к Московскому государству.
Объяснение:
