ілля муромець - головний російський богатир.ілля муромець - селянський син. тридцять і три роки просидів сиднем на печі, так як був нездоровий. перехожі старці зцілили іллю і наділили його богатирською силою. з тих пір став муромець народним захисником і здійснив безліч подвигів. саме про цього богатиря народом складено найбільше билин.2. опис першого подвигу іллі муромця в билині «ілля муромець і соловей-розбійник».після свого зцілення ілля муромець вперше виїжджає з рідного села і направляється в стольний київ-град. по дорозі він розбиває «силушку велику» під черніговом, бере в полон солов'я-розбійника, привозить його в київ до славного володимира-князя на широкий двір, а після розбійницького свисту солов'я богатир відвіз «солов'я в чисте поле і зрубав він солов'ю буйну голову».3. безстрашність і богатирська сила іллі муромця.ілля муромець один здолав «величезну силу велику» під славним черніговом-градом. не побоявся богатир їхати прямою дорогою, по якій «піхотою ніхто не походив, на доброму коні ніхто не проїзджав». ілля безстрашно вступає в єдиноборство з солов'єм-розбійником, пострілом з лука вибиває йому «праве око» і, засунувши за стремена, привіз з собою в стольний київ-град.4. безкорисливість іллі муромця.ілля муромець не прагне до почестей. після перемоги над великою силою у місті чернігові мужики чернігівські звали іллю бути в чернігові воєводою, але богатир відмовляється від цієї почесної посади.5. почуття власної гідності.приїхавши в стольний київ-град до князя володимира, ілля муромець не жахається перед князем, не падає перед ним коліна, а чемно кланяється, на запитання володимира відповідає з гідністю, не підлещуючись.
Пушкин углубил рассмотрение маленького человека, усилил психологизм в его изображении, но в принципах гуманизма был очень близок к Карамзину. Правда, у Пушкина маленький человек — это уже не крестьянин, для Пушкина это отдельная тема. Своего героя Пушкин берет из среды мелкого чиновничества, изображая в «Станционном смотрителе» Самсона Вырина, «сущего мученика четырнадцатого класса (то есть самого низкого чина в тогдашней служебной иерархии, — А.Е.), огражденного своим чином токмо от побоев, и то не всегда». Пушкин развивает в повести незамысловатый, но трогательный сюжет о том, как гусар Минский увез у старика его дочь, единственную отраду. Все попытки Вырина добиться справедливости тщетны, да и не под силу этому забитому человеку что-либо сделать. И хотя судьба дочери складывается в конце концов счастливо, это не очень влияет на жизнь бедного станционного смотрителя. Он умирает, так и не увидев перед смертью своей Дуни, будучи глубоко несчастным и несправедливо обиженным. Сила сочувствия герою возбуждается в читателе еще и тем, что сам Вырин совершенно не осознать причиненную ему несправедливость, в нем еще не пробудилось чувство собственного достоинства. Он даже не жалуется, не ропщет, не говоря уже о том, чтобы протестовать или возмущаться, он привык к тому, что каждый может его обидеть. В повести отчетливо прослеживается любимая пушкинская тема: нельзя строить свое счастье на несчастье другого, и идиллическая картинка в финале не может заставить забыть о судьбе Самсона Вырина. В повести Пушкина, так же, как и у Карамзина, акцентируются не социальные стороны проблемы, а нравственные, психологические, философские.
Я человек позитивный и добрый. Я всегда хочу познакомиться, подружится или просто по лучше узнать людей. Но мое к ним отвращение вызывает ложь! Думаю я не 1 такой(я). Ведь ты можешь дружить и общаться с человеком, который становиться тебе дорог мнногие часы, дни, недели, месяцы, и года. И вы начинаете вливаться в его жизнь. И вдруг (например) он просит вашу материальную Вы конечно же и сочувствуете ему. Но тайное всегда становиться явным. Вы узнаете, что он просил ради собственной выгоды! Конечно, же это больно. Поэтому я не терплю в людях ложь.
ілля муромець - головний російський богатир.ілля муромець - селянський син. тридцять і три роки просидів сиднем на печі, так як був нездоровий. перехожі старці зцілили іллю і наділили його богатирською силою. з тих пір став муромець народним захисником і здійснив безліч подвигів. саме про цього богатиря народом складено найбільше билин.2. опис першого подвигу іллі муромця в билині «ілля муромець і соловей-розбійник».після свого зцілення ілля муромець вперше виїжджає з рідного села і направляється в стольний київ-град. по дорозі він розбиває «силушку велику» під черніговом, бере в полон солов'я-розбійника, привозить його в київ до славного володимира-князя на широкий двір, а після розбійницького свисту солов'я богатир відвіз «солов'я в чисте поле і зрубав він солов'ю буйну голову».3. безстрашність і богатирська сила іллі муромця.ілля муромець один здолав «величезну силу велику» під славним черніговом-градом. не побоявся богатир їхати прямою дорогою, по якій «піхотою ніхто не походив, на доброму коні ніхто не проїзджав». ілля безстрашно вступає в єдиноборство з солов'єм-розбійником, пострілом з лука вибиває йому «праве око» і, засунувши за стремена, привіз з собою в стольний київ-град.4. безкорисливість іллі муромця.ілля муромець не прагне до почестей. після перемоги над великою силою у місті чернігові мужики чернігівські звали іллю бути в чернігові воєводою, але богатир відмовляється від цієї почесної посади.5. почуття власної гідності.приїхавши в стольний київ-град до князя володимира, ілля муромець не жахається перед князем, не падає перед ним коліна, а чемно кланяється, на запитання володимира відповідає з гідністю, не підлещуючись.
детальніше - на -