Загадка куполів православних храмів.
Куполи православних храмів є найбільшими конденсаторами духовної енергії, яку називають Святим Духом. Отже хрест на церкві найсильніший приймач і випромінювач зарядів духовності, яких бракує на землі. Жива природа не може існувати без цієї божественної енергії космосу. Найбільший її потік йде через золотий хрест під час богослужіння. У дні великих православних свят, коли в соборах служится свята літургія, можна неозброєним оком побачити спектр такого випромінювання. Тому і називають золото благородним металом. Позолотою вкриті куполи і хрести лише православних храмів.
Кандидат біологічних наук Таміла Решетникова, декілька років проводила експерименти у далеких печерах Києво-Печерської Лаври, де мощі святих. Де після Чорнобильської аварії привозила з Народичів Житомирської області заражену радіонуклідами пшеницю і з зруйнованою генетичною структурою. Її засіяли біля названого місця, де періодично проводилися богослужіння, дозрівала на території Києво-Печерської Лаври. Зібраний врожай віддали на рентгено-спектральний, нейтронно-активаційний та інші аналізи. І – диво! Всі радіонукліди зникли, генетична структура відновилася.
Наші вчені зі світовими іменами, Володимир Вернадський, Павло Флорентський, Олександр Чижевський, зробили величезний внесок до науки ХХ століття.
Ноосфера – її духовна сутність. З 80-х років починають з`являтися роботи новосибірського академіка Владіля Казначеєва, а також кандидата технічних наук, із Москви, Миколи Сочеванова.
У 1987 році на 1-й конференції з питань біолокації вчені погодили теорію мікролептонного поля на основі математичної моделі його носія. Він на 13 порядків менше електрона, а швидкість на 9 порядків вище. Мікролептони передають магнітні поля Землі, Космосу, людині. Енергія думки також поширюється через мікролептони, починаючи з 4 порядку кінця електрону. Магнітне поле діє на електрон лише через мікролептон. Тому енергія думки може руйнувати, якщо несе негативну інформацію, або доповнювати будь-яке магнітне поле коли позитивна. Увесь космос пронизаний надчутливою мікролептонною субстанцією, що має певний гармонійний резонанс завдяки якому зароджується клітина життя.
Ось на такому рівні передач чужої любові і живе православна церква. Цьому сприяє її архітектура. Як було зазначено купол – це збирач мікролептоного потоку, який нейтралізує негативну енергію людського організму, що сприяє зміцненню духовного та фізичного здоров’я. Поліпшується формула крові, в організмі з’являється гормон який зміцнює імунну систему. Воістину віруючі люди, які намагаються жити за церковними законами, регулярно відвідують святі літургії та вечірні служби, перебувають в радіусі дії церковного дзвону, не хворіють, живуть довго, помирають природно і легко.
Цілющі властивості має і церковний дзвін. Створюючи гармонійні вібрації мікролептонів, як стимулюють роботу кровотровних органів. Цю теорію ще підтвердили російські та українські вчені-фізики. Вони негативно вплинули на гармонійний резонанс, то частота коливання мікролептонів збільшується до 6-8 герц, а це призводить до критичного стану організму. Жива клітина починає хворіти й руйнуватися. Це рівень мутації живої клітини. Якщо цей процес не зупинити потоком позитивних мікролептонів, які можна одержати під час богослужіння, то в організмі виникають різні хвороби. Найбільший потік духовності – під час сповіді, причастя і соборування, коли значно збільшується радіус мікролептонного захисного каркасу, гармонізується генетична матриця, від якої залежить фізичний стан людини. Електронний мікроскоп дозволяє бачити рух атома на орбіті. Так були відкриті і вивчені постійні поля. Мистецтво морального життя, творчості можливе лише за гармонійного поєднання науки та релігії. В іншому випадку відбувається деградація суспільства. Це повинні розуміти насамперед працівники осіти. На до м повинні прийти священики. Тоді поменшає наркоманів, алкоголіків, злодіїв і зла
Объяснение:
ом Сойер – главный герой этого произведения, в котором рассказывается о его детстве. Том – обычный мальчишка, проживающий в одном из небольших американских городков. Воспитанием мальчугана занимается его тетушка, так как мать его умерла.
Тетя Полли хорошо относится к своему племяннику. У него есть все, что нужно. Том посещает школу. Однако, мальчишка не так уж и послушен. Он никогда не упустит случая поозорничать и напроказничать. А приключения он любил особенно!
Том находчив. Например, когда тетушка заставила его в наказание выкрасить забор, он так смог расхвалить свое занятие перед другими детьми, что они взялись за это дело сами. А Тому только и оставалось наблюдать за их работой.
У мальчугана есть друг – Гек Финн. Правда, дружба их не приветствуется. Ведь отец Гека – пьяница. А сам и в школу не ходит, и вообще ведет неприемлемый для других бродячий образ жизни.
Но для Тома он лучший друг. Все те качества, из-за которых все запрещают своим детям общаться с ним, Сойера ничуть не пугают. Друзья вместе ищут приключений и находят и их.
Еще, у Тома есть возлюбленная Бекки. Он всячески старается привлечь к себе ее внимание. А после ссоры с девочкой он вместе со своим другом решает стать пиратом.
Жажда к приключениям была в этом мальчишке неиссякаемой. Он грезил о них. И вот, они с Геком попадают в ночную пору на кладбище. Но там они становятся случайными свидетелями страшного преступления. Индеец Джо убивает доктора.
Источник: Краткое содержание Твен Приключения Тома Сойера кратко и по главам за 2 минуты пересказ сюжета
Объяснение:
Настоящая любовь возвышает человека, делает его терпимее, добрее, милосерднее. Именно такое сильное и глубокое чувство овладело сердцем главного героя повести А. С. Пушкина «Дубровский», когда он увидел дочь своего врага, жестокого и своенравного самодура Троекурова.
Милая и искренняя, кроткая и нежная Маша_совершила невозможное: ради нее Владимир Дубровский, ушедший в разбойники от всех навалившихся на него несчастий, отказывается от мести. Троекуров, главный виновник смерти Дубровского-отца, теперь может спать спокойно — его дом, его поместье объявлены неприкосновенными.
Готовый на подвиги ради любимой, Владимир проникает в дом под видом учителя-француза Дефоржа. Своей выдержкой, спокойствием, чувством собственного достоинства, благородством, смелостью он покоряет сердце юной Маши. Именно высокая порядочность заставляет Дубровского признаться Марье Кириловне, кто он есть на самом деле. Он не хочет осквернять чистое чувство ложью и недомолвками, прекрасно отдавая себе отчет в опасности подобного заявления. Однако лучшие душевные качества Маши не позволяют ей тайком, обманом покинуть дом своего отца, и она теряет единственную возможность обрести счастье рядом с любимым человеком.
Несмотря на трагический финал, трудно представить себе любовь более романтическую, чем любовь Маши Троекуровой и Владимира Дубровского.