Жил был мальчик Митя у него был кот Артемка. Артемка был любимым питомцем и его всегда уважали. Однажды к Митеному дому приехала конница с его сестрой дворянкой. Сестру звали Ольга. Ольга не любила Артемку всей душой и мечтала избавится от него. И вот Ольга не выдержала и кинула котелок матушки в печку. Она сказала -Виноват Артемка он ее уронил. Митя знал что Ольга врет ,но маменька не верила Мите и выставила Артемку на улицу запретив заходить домой. На утро Митя вышел во двор и ужаснулся Артемка пропал ,а у входа лежала записка-Кота забрали браконьеры это не обсуждается. Митя отправился к избе браконьеров. Браконьеры дали Мите 3 задания-Принести шкуру медведя,словить 5 бродячих собак и залезть на вершины Драконьего холма. Шкуру медведя Митя выкупил на базаре, собаки сами шли к нему и по его пятам ,а забратся на холм Митя не мог уж очень скользкий. И вот подходит к Мите старик и спрашивает Митю про его горе. Рассказал все Митя и страрик дал ему колбочку сказал-выпей его и залезай на холм. Митя выпил жидкость и смог забратся на холм. И забрал Артемку ,а маменька узнала о вранье Ольги и она уехала. После этого Артемка больше не оставался один.
Звісно ненависть і призирство не потрібні. Ці людські якості завдають тільки шкоди. Але чому ж ці якості тільки шкодять?
Коли людина призирає якусь іншу людину то людина яку призирають стає замкнутою у собі, стає сірою мишкою. У цих людей в душі з'являється ненависть до людини що призирає її. Якщо людину боїться свого задіру, то це буде пасивне ненависть, тобто людина буде когось ненавидіти, але тримати це у собі. Або у людини буде активна ненависть до свого призирника, тобто вони будуть битися обзивати друг друга та все подібне.
Якби кожна людина стала хоть трохи добрішою до інших, то наш світ змінився б на краще. Я вважаю що у нашому світі немає містять призирству та ненависті!
Звісно ненависть і призирство не потрібні. Ці людські якості завдають тільки шкоди. Але давайте пороздумаємо чому ці якості не потрібні. Давайте подумаємо.
Коли людина призирає якусь іншу людину то людина яку призирають стає замкнутою у собі, стає сірою мишкою. У цих людей в душі з'являється ненависть до людини що призирає її. Якщо людину боїться свого задіру, то це буде пасивне ненависть, тобто людина буде когось ненавидіти, але тримати це у собі. Або у людини буде активна ненависть до свого призирника, тобто вони будуть битися обзивати друг друга та все подібне.
Якби кожна людина стала хоть трохи добрішою до інших, то наш світ змінився б на краще. Я вважаю що у нашому світі немає містять призирству та ненависті!
Жил был мальчик Митя у него был кот Артемка. Артемка был любимым питомцем и его всегда уважали. Однажды к Митеному дому приехала конница с его сестрой дворянкой. Сестру звали Ольга. Ольга не любила Артемку всей душой и мечтала избавится от него. И вот Ольга не выдержала и кинула котелок матушки в печку. Она сказала -Виноват Артемка он ее уронил. Митя знал что Ольга врет ,но маменька не верила Мите и выставила Артемку на улицу запретив заходить домой. На утро Митя вышел во двор и ужаснулся Артемка пропал ,а у входа лежала записка-Кота забрали браконьеры это не обсуждается. Митя отправился к избе браконьеров. Браконьеры дали Мите 3 задания-Принести шкуру медведя,словить 5 бродячих собак и залезть на вершины Драконьего холма. Шкуру медведя Митя выкупил на базаре, собаки сами шли к нему и по его пятам ,а забратся на холм Митя не мог уж очень скользкий. И вот подходит к Мите старик и спрашивает Митю про его горе. Рассказал все Митя и страрик дал ему колбочку сказал-выпей его и залезай на холм. Митя выпил жидкость и смог забратся на холм. И забрал Артемку ,а маменька узнала о вранье Ольги и она уехала. После этого Артемка больше не оставался один.