Объяснение:
Був чудовий літній день. Сонечко сяяло на все небо, яке було без єдиної хмаринки. Вітерець майже не дув і був не відчутний.
Андрій та його дрізі вирішили піти на прогулянку. Діти повідомили батьків, але нашого героя не відпустили. Тоді він вирішив піти хитрістю: попросив дати йому якусь роботу, а в замін йому дозволять вийти. Мати погодилася, і вирішила дати хлопцю попрасувати його речі. Звичайно, юнак робив це нашвидкуруч і будь-як. І ось, "доробивши" справу, Андрій поспіхом виходить з рідної оселі. Друзі питають, чому так довго і товариш все розповідає. Малеча трохи поглузувала з нього, але один друг вирішив поцікавитися, чи вимкнув хлопець праску. Андрій заперечно відповів, махнув рукою і сказав: "Мама вимкне!", і всі пішли по стежині в парк. І, як в страшному кошмарі, мати Андрія теж пішла з дому, при чому ще перед Андрієм.
Праска почала пропікати одежу, що спричинило пожежу. Запах поширився на всю квартиру. Сусід, який вийшов на балкон, почув запах горілого, і вирішив зателефонувати хазяйці квартири, мамі Андрія.
Почувши слова, про дим, жінка зразу зрозуміла в чому проблема, сказала зателефонувати в пожежну службу, а сама ринула додому.
Приїхавши, рятувальники встигли перешкодити великій пожежі.
Незабаром повернувся Андій, і побачивши всю картину, не знав де дітися. Друг, попередивший про небезпеку розповів, що почувши про невимкнену праску, зразу написав батькам, щоб через декілька хвилин пішли подивитися, чи нема горілого запаху.
Тож застережливість одної людини, може багатьох
— Хочется мне вам сказать, панове, что такое есть наше товарищество.
Вы слышали от отцов и дедов, в какой чести у всех была земля наша: и грекам дала знать себя, и с Царьграда брала червонцы, и города были пышные, и храмы, и князья, князья русского рода, свои князья, а не католические недоверки
Всё взяли бусурмане, всё пропало
Только остались мы, сирые, да, как вдовица после крепкого мужа, сирая, так же как и мы, земля наша!
Вот в какое время подали мы, товарищи, руку на братство! Вот на чём стоит наше товарищество!
Отец любит своё дитя, мать любит своё дитя, дитя любит отца и мать. Но это не то, братцы: любит и зверь своё дитя. Но породниться родством по душе, а не по крови, может один только человек
Бывали и в других землях товарищи, но таких, как в Русской земле, не было таких товарищей
Вам случалось не одному - помногу пропадать на чужбине; видишь — и там люди! также божий человек, и разговоришься с ним, как с своим; а как дойдёт до того, чтобы поведать сердечное слово, — видишь: нет, умные люди, да не те; такие же люди, да не те!
Нет, братцы, так любить, как русская душа, — любить не то чтобы умом или чем другим, а всем, чем дал бог, что ни есть в тебе
- Нет, так любить никто не может!
Знаю, подло завелось теперь на земле нашей; думают только, чтобы при них были хлебные стоги, скирды да конные табуны их, да были бы целы в погребах запечатанные меды их
Перенимают черт знает какие бусурманские обычаи; гнушаются языком своим; свой с своим не хочет говорить; свой своего продаёт, как продают бездушную тварь на торговом рынке
Но у последнего подлюки, каков он ни есть, хоть весь извалялся он в саже и в поклонничестве, есть и у того, братцы, крупица русского чувства
И проснётся оно когда-нибудь, и ударится он, горемычный, об полы руками, схватит себя за голову, проклявши громко подлую жизнь свою, готовый муками искупить позорное дело
Пусть же знают они все, что такое значит в Русской земле товарищество!
Уж если на то пошло, чтобы умирать, — так никому ж из них не доведётся так умирать!
Никому, никому!..
Не хватит у них на то мышиной натуры их!
за ссилу тут дають правопорушення
Давня українська література — частина української літератури від найдавніших часів до кінця XVIII ст., яка створювалася на українських етнічних землях різними мовами (давньоукраїнською, латинською, польською, російською та ін.)Воназаймала та займає важливу роль у нашому життіЛітература це не тільки вірші тексти байки чи оповідання у нії зберігааються данні з нашохї іторії саме з них вчені дізналися більшість цікавих фактів про минулий світ та захоплення людейдля сучасного читача це джерело знань про себе про свій народ про свою країну ці знання потрібні кожному громадянину та патріоту адже хто ми без знання власної багатої історії?