Образ Остапа “Дорогою ціною” Остап головний герой “Дорогою ціною” увібрав у себе всі найкращі риси: честь, мужність, відвагу. Остап є уособленням справжнього чоловіка, здатного нести відповідальність за себе й кохану людину. Риси характеру Остапа “Дорогою ціною” а) мужність і бунтарство; б) ненависть до панів; в) щирість і доброта; г) рішучість і винахідливість; д) здатність до ризику; е) терпимість і волелюбність; є) ніжність і чуйність у ставленні до Соломії; ж) вірність у коханні; з) працьовитість, любов до землі; и) оптимістичність, життєлюбність.
«Стрункий, міцний, з чорними очима, темним молодим вусом» і жити в неволі для нього — гірше смерті, «ліпше загинути в багні, ніж жити в неволі»
«Дорого заплатив я за волю, гірку ціну дав... Половина мене лежить на дні Дунаю, а друга чекає не дочекається, коли злучиться з нею...»
«Не так мані страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду, де воля, де інші люди…»
«Та хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою? Хіба його батько, мати, Соломія, навіть дідусь його, що ходив у Січ, а потім різав панів в Умані,— хіба ж вони не стали такою худобою? Коли б вони не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана, не міг би сивого дідуся катувати на стайні нагаями… не похвалявся б оббілувати Остапа за сміливе слово».
В сказке "О мёртвой царевне и семи богатырях" Пушкин описывает внешний вид царицы как молодой, высокой, стройной женщины, белолицей и румяной. Однако, внешняя красота царицы скрывала её достаточно непростой характер, поскольку она была гордой, своенравной и ревнивой. Имея такой характер, она не смогла простить даже своему зеркальцу то, что оно отметило расцветающую красоту молодой царевны. Недопустимость видеть в царевне красоту, превосходящую её собственную, побудила царицу отправить в лес служанку, которая должна была оставить в глуши молодую красавицу на съедение зверям. Когда же зеркальце сообщило царице, что жива царевна, превосходящая её красотой, царица решилась отправить к ней служанку с отравленным ядом яблоком. В итоге сказки, когда любовь королевича Елисея оживила умершую невесту и она во всей красе предстала перед царицей, её охватила смертная тоска, от которой гордая царица и умерла.