Унікальність ситуації зламу століть полягає у прагненні віднайти нове філософське, естетичне підґрунтя, визначити нові творчі орієнтири, дистанціюватися від традиційних для реалістичної літератури тем, проблем і образів. Більшість літературознавців та культурологів (В.Агеєва, А.Бичко, Т.Гундорова, В.Моренець, С.Павличко, А.Паньков, Т.Мейзерська, Я.Поліщук) період зламу століть пов'язує з виникненням нового, модерністського напряму в українській літературі. У творчості Лесі Українки здебільшого вбачають яскравий вияв модерністських тенденцій.
Объяснение:ИДЕАЛЬНЫЙ ОТВЕТ
Фантастичний сюжет оповідання Г. Веллса "Чарівна крамниця"
Герберт Веллс (1866-1946) — один із найпопулярніших письменників-фантастів. Достатньо згадати такі його твори, як "Машина часу", "Війна світів", "Людина-невидимка", "їжа богів", які викликають неабиякий інтерес у шанувальників науково-фантастичної літератури.
Оповідання Г. Веллса "Чарівна крамниця" зображує чистий, барвистий світ дитинства, у якому немає нічого неможливого. Його сюжет, на перший погляд, досить звичайний: батько з сином відвідують крамницю, в якій хлопчик побажав купити декілька речей. А крамниця виявилася незвичайною: одразу за її порогом почалися дива. Крамниця була заповнена чарівними речами. Тут був тигр із пап'є-маше, "який розмірено киває головою", кришталеві кульки, "порцелянова рука з колодою чарівних карт" і багато інших чарівних речей. На підлозі стояло кілька чарівних дзеркал, які звужували й видовжували, приплющували голови й скрадали ноги. Та справжні дива почалися, коли з'явився продавець. Він почав діставати кришталеві кульки зі своєї голови та кишені хлопчика. З-під пальців продавця сипали різнобарвні іскри, шворку він дістав зі свого рота, а палець, якого продавець потримав над вогнем, обернувся на паличку червоного сургучу. Продавець знав не тільки те, що хотів би придбати собі Джип, йому відомо було навіть ім'я хлопчика та його домашня адреса.
Батько Джипа раптом виявив у своєму капелюсі скуйовдженого голуба, два чи три яйця, мармурову кульку, годинника, чималу кипу паперу. Прилавок раптом витягнувся й загородив дорогу до дверей.
Объяснение нравится" и и "идеальный ответ". Заранее
Во времена написания данного стихотворения, в истории было не менее важное время: люди разграничивались на западников, славянофилов и почвенников. Будучи разными во взглядах, они желали одного -- развития России. Славянофилы считали, что у страны должен быть свой "особый путь", западники полагали, что она должна пройти по "европейскому пути", а почвенники же были некоторым компромиссом между западничеством и славянофильством. Исходя из этого, появляются и декабристы, недовольные властью царя и желающие отмены крепостного права.
"К Чаадаеву" написано в 1818 году А.С. Пушкиным. Его жанр -- послание (послание другу). Как известно, Пушкин имел связи с декабристами, к которым принадлежал его близкий друг -- Чаадаев (он стоял у истоков западничества; его прозвали сумасшедшим после публикации первого "Философичного письма"; главные черты -- европоцентизм, симпатия к католицизму), поэтому в дальнейшем данное послание стали считать "гимном декабристов" (за написание которого, кстати, Пушкина отправляли в ссылку).
Безусловно, сразу в голову приходит мысль о том, что основная идея стихотворения -- это обращение к декабристам и их стремлению изменить уклад русской жизни. Автор активно призывает к свободе самодержавия, что особенно ярко выражается в последнем пятистишии.
Если рассматривать первую строфу, то прослеживается обращение к Александру I и его правлению ("Недолго нежил нас обман"). Писатель явно осуждает и разочаровывается в нем. Но экспрессивный лирический герой все еще хочет менять этот мир ("Но в нас горит еще желанье").
Пушкин называет отмену крепостного права (которая случится, к слову, в 1861 году) "минутой вольности святой" и сравнивает ее ожидание с любовником, ждущим "минуты верного свиданья". Юношеская любовь, пылкая и эмоциональная, олицетворяет собой любовь к родине (патриотизм) и желание обрести свободу, иметь выбор, который можно получить только после смены политической ситуации. В этом заключается одна из трактовок смысла данного стихотворения.