Якби зустріти Лесю Українку (уявімо таку фантастичну подорож у часі) та запитати її: "Важко, Лесю, бути мужньою? Важко нести свій хрест?" Саме так я сприймаю творчість цієї мужньої жінки.
Про Лесю завжди говорили як про людину мужньої вдачі. А коли ми взагалі говоримо про мужність? Тільки тоді, коли її треба проявити. На мій погляд, Леся Українка всім своїм життям показала, що таке справжня мужність.
Ніжна, тендітна зовні, ця юна дівчинка ще з дитячих літ засвоювала уроки мужності з навколишньої дійсності, із тих розповідей, що доводилося чути від рідних і близьких, від селян, до яких Леся ставилася дуже приязно. І це згодом проявилося в її натхненних творах.
Особливо вражає мене драматичний твір "Бояриня", який лише недавно стали вивчати в курсі шкільної програми з української літератури. І не тому, що він написаний дуже талановито й майстерно, а колом тих проблем, які порушила поетеса у своєму творі. Чи не вперше в літературі того періоду письменниця торкнулася глибинних засад стосунків України й Росії, показала, яка величезна прірва розділяє ці народи під гнітом царизму. Коли зараз я чую, що всі ми — брати слов'яни, мене це дратує. Бо ми маємо якесь спільне мовне коріння, але не більше. Адже історичний шлях ми пройшли різний. Чому до цього часу ніхто не розмежовує поняття історичного шляху розвитку і процесу творення мови? Ці шляхи знов-таки були різні. Так, колись була Київська Русь, яка займала нинішню територію України, частково Росії і незначну територію нинішньої Білорусі, але ж далі шляхи розійшлися в історичному плані, а народи продовжували жити на своїх територіях, сповідуючи свою віру, дотримуючись своїх традицій. А традиції були не лише на рівні сім'ї, вони почали формуватися й на рівні державотворення. Власне, це ми й гаємо у творі "Бояриня" Лесі Українки.
ответ: Аллитера́ция — повторение одинаковых или однородных согласных в стихотворении, придающее ему особую звуковую выразительность (в стихосложении). Подразумевается бо́льшая, по сравнению со среднеязыковой, частотность этих звуков на определённом отрезке текста или на всём его протяжении.
Например, в творчестве знаменитого классика А. С. Пушкина, аллитерация заостряет внимание на звучании отдельных слов. Поэт намеренно использует слова с одинаковыми согласными, тем самым самым создавая особый эффект: Нева вздувалась и ревела, Котлом клокоча и клубясь… Подобна лилии крылатой, Колеблясь, входит Лалла-Рук…
Мы прочитали "Сказку о мёртвой царевне и о семи богатырях". И у нас задался вопрос: Как показывает добро изло А. С. Пушкин в сказке? Во 1: когда падчерица отпустила царевну, она проявила добро. Во 2: царевна зайдя в дом богатырей убралась, те она проявила добро. В 3: богатыри вернувшись с охоты и увидя царевну, не начали её выгонять из дома, а оставили на ночлег. Так же в сказке присутствует зло, например: когда мачеха хотела убить царевну. Вспомним, как мачеха ненавидела царевну, ведь это же тоже зло. А как она кричала на своих подданных. Но не смотря на это, мне очень понравилась это сказка. Мне бы хотелось побывать на месте царевны.