Антична література справила непересічний вплив на весь подальший розвиток європейської літератури, що особливо стосується літератури Ренесансу, класицизму і романтизму. Саме завдяки античній культурі й літературі в XIV ст. в Західній Європі почалася доба Відродження. Гуманісти цієї доби створили новий світогляд, який прославляв й утверджував людину як найдосконаліший витвір Бога і природи, проголошував її право на земне щастя і радощі, на вільну думку й пошук. Твори античних поетів і письменників протягом століть вважалися ідеалом художньої досконалості та слугували неперевершеними взірцями для наслідування. Образи та сюжети античності — невичерпне джерело натхнення митців усіх часів. Вони надихали славетних поетів Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарку, Вільяма Шекспіра, Фрідріха Шиллера, Джорджа Гордона Байрона; уславлених художників Леонардо да Вінчі, та інших. Антична література, разом з античним образотворчим мистецтвом, пережила віки. Тому й давньогрецькі епічні поеми, й лірика, й грецька драма, й твори найвидатніших римських поетів і досі сприймаються нами як естетично значимі художні твори, а не тільки як історичні документи далекого минулого. Мандруючи цим дивним, захоплюючим світом, світом античної літератури, кожне покоління робить для себе все нові відкриття.
До художньої літератури належать різні твори:оповідання,повісті,п,єси.вірші.Уних змальовано природу,розповідають про життя,працю.боротьбу людей,їх почуття,внутрішній світ.Кожен письменник вивчає навколишню дійсність:людей,стосунки між ними,різні явища природи.Усе побачене й почуте він обдумує і визначає,що добре,корисне,що шкідливе,погане.У творах письменник зображує характерні події,явища,риси вдачі людей,малює словами художні образи.читаючи літературу ми глибше пізнаємо світ та людське життя.
З цього джерела черпають натхнення багато поколінь,бо воно не вичерпне і як джерельна вода вгамовує спрагу щирих українців.Воно надихає на створення нових досягнень,нових винаходів і водночас не дає забувати,що ми є українці!
Объяснение:
... мои дела \ Немного пользы вам узнать,— \ А душу можно ль рассказать? Я мало жил, и жил в плену. \ Таких две жизни за одну, \ Но только полную тревог, \ Я променял бы, если б мог.
...тот чудный мир тревог и битв, \ Где в тучах прячутся скалы, \ Где люди вольны, как орлы.
Ты хочешь знать, что видел я \ На воле? — Пышные поля, \ Холмы, покрытые венцом \ Дерев, разросшихся кругом, \ Шумящих свежею толпой, \ Как братья в пляске круговой. \ Я видел груды темных скал, \ Когда поток их разделял, \ И думы их я угадал: \ Мне было свыше то дано! \ Простерты в воздухе давно \ Объятья каменные их, \ И жаждут встречи каждый миг; \ Но дни бегут, бегут года — \ Им не сойтиться никогда! \ Я видел горные хребты, \ Причудливые, как мечты, \ Когда в час утренней зари \ Курилися, как алтари, \ Их выси в небе голубом, \ И облачко за облачком, \ Покинув тайный свой ночлег, \ К востоку направляло бег — \ Как будто белый караван \ Залетных птиц из дальних стран! \ Вдали я видел сквозь туман, \ В снегах, горящих, как алмаз, \ Седой незыблемый Кавказ; \ И было сердцу моему \ Легко, не знаю почему. \ Мне тайный голос говорил, \ Что некогда и я там жил, \ И стало в памяти моей ясней, ясней...