Ліричний герой дивиться на минуле очима досвідченої людини. Юнацькі страждання близькі йому як спогад. До циклу включено відомий ліричний вірш, присвяченій казковій рейнській красуні Лорелеї. Мотив цей введений у німецьку романтичну поезію за зразком народних легенд К. Брентано і підхоплений багатьма поетами (Ейхендорф, Лебен, Зимрок). У Гейне, як і в попередників, Лорелея – втілення згубних чарів кохання. Але міф про неї для поета – лише “казка стара”. Вже у першій строфі постає сам поет з його смутком, він намагається збагнути незрозумілу йому причину такого настрою:
Объяснение:
Єдиних поглядів щодо суті життя немає, адже скільки людей, стільки і думок. По-перше, з давніх-давен ми маємо лише дві найближчі людини - це батько і матіpр. Вони подарували нам безцінний скарб - життя. До певного часу на IX плечах лежить відповідальність за своє "чадо". Але покидаючи батьківський дім, перед нами відкривається великий світ. Він повен спокус, веселощів, сліз, смутку, розчарування. Г важливо не втратити себе, свою сутність. Саме тому нам підсилу закладати цеглинки у фундамент буття. Перш за все, необхідно правильно визначити власні приорітети. Адже багато хто живе, не усвідомлюючи, що його життя абсолютно пусте. Деякі існують, керуючись тваринними інстинктами. Доволі поширеними є увявлення про матеріальні цінності: про гроші та владу, але, насправді все це не варте зусиль. Задоволення отримують особи, котрі дотримуються християнської заповіді " возлюби ближнього, як самого себе", іх щастя тісно пов'язане із щастям інших.
По-друге, у нашому світі на психіку особистості діє чимало чинників. Наприклад, зараз дуже популярні pізноманітні субкультури. Жахливо, коли підлітки стають їх жертвами. Вони починають вбачати смисл свого життя в смерті. Від цього страждають і батьки цих бідних дітей. У той час, коли молоді люди, на хвилі моди, здійснюють самогубства, мільйони смертельнохворих мріють жити. "Hі, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні!" - це рядки з вірша Лесі Українки. Маючи вади здоров'я, вона показала свій незламний дух, прагла працювати і залишила величезну спадщину своїм нащадкам. Отже, життя - дивовижна річ і який зміст вон о матиме залежить від нас.
михаил юрьевич лермонтов (1814 – 1841) – поэт. родился м.ю.лермонтов в семье офицера, воспитывался бабушкой.
в биографии лермонтова михаила юрьевича после образование началась учеба в университетском пансионе москвы. там были написаны первые стихотворения лермонтова. затем в жизни лермонтова проходило обучение в московском университете, школе гвардейских подпрапорщиков петербурга.
начал служить в гусарском полку, царском селе. за произведение лермонтова «смерть поэта», был арестован, отправлен в ссылку. по пути на кавказ лермонтов на месяц останавливается в москве. тогда же было написано произведение лермонтова «бородино» к годовщине сражения.
во время кавказской ссылки творчество лермонтова только расцветает: кроме он занимается еще живописью. ходатайствам бабушки возвращается в петербург, восстанавливается на службе.
дальнейшее творчество в биографии михаила юрьевича лермонтова связано с редакцией “отечественных записок”. за дуэль с э. барантом поэт снова отправлен в ссылку на кавказ, где участвует в военных действиях.
лирика лермонтова имеет свойство отчужденности, тяготения к вечности. произведения лермонтова «мцыри», «бородино», «герой нашего времени», «маскарад», «демон», «узник» считаются одними из лучших.
в пятигорске, возвращаясь со второй ссылки, лермонтов встретил старого товарища мартынова. тот, оскорбившись на злую шутку поэта, вызывает лермонтова на дуэль. на этой дуэли настигла лермонтова смерть.