Вялікі грамадзянін і патрыёт Радзімы, ён усё сваё кароткае жыццё аддаў служэнню свайму народу. Адданы сын Беларусі, ён ўжо даўно пераступіў абсягі роднай зямлі. Як свайго, яго прымалі далёка за межамі радзімы.
Нарадзіўся Максім Багдановіч у 1891 г. у сям’і педагогаў у Мінску. Пад час з’яўлення Максіма на свет ужо сталі добра прыкметнымі рысы нацыянальнага адраджэння беларускакга народа. Нягледзячы на цяжкія вынікі расправы з пастаўннем Кастуся Каліноскага, кінутыя ім у глебу зернейкі не прапалі, пайшлі ў рост. Бацька паэта, Адам Ягоравіч, быў вядомым беларускім этнографам, фалькларыстам, гісторыкам. Маці, Марыя Апанасаўна, закончыла Санкт-Пецярбургскую земскую настаўніцкую школу, добра ведала літаратуру. Высокая адукаванасць бацькоў, прага да ведаў спрыялі ўсебаковаму развіццю
Максіма. Дзяцінства паэта прайшло ў Гродне. Сям’я была шчаслівай, дружнай. Але неўзабаве прыйшло гора. На 28 годзе жыцця памірае маці. У 1896 г. сям’япераязджае ў Ніжні Ноўгарад. Каля 12 гадом сям’я жыве побач з М. Горкім, які быў сябрам бацькі. У1902 г. Максім паступае ў першы клас Ніжненаўгародскай мужчынскай гімназіі. У гэты час ён піша свае першыя вершы на беларускай мове.
У 1907 г. бацька пераязджае па службе ў Яраслаўль. Там будучы паэт заканчвае гімназію, потым – юрыдычны ліцэй. У1907 г. у віленскай газеце “Наша ніва” быў змешчаны першы твор М. Багдановіча – алегарычнае апавяданне “Музыка”. У 1909 г. убачылі свет вершы паэта “Над возерам”, “Вадзянік”, “Змяіны цар”, “Зімой”. Чытаеш гэтыя вершы – і перад табою быццам паўстае беларуская зямля са сваім хараством і таямніцамі, старымі барамі, цёмнымі пушчамі. У 1911 г. Беларусь прыняла свайго сына. Хаця здароўе паэта ў той час давала аб сабе знаць, ён рваўся на радзіму. Некалькі дзён Багдановіч жыве ў Вільні, пасля два месяцы жыве ў фальварку Ракуцёўшчына, недалёка ад Маладзечна. Менавіта ў гэты час нарадзіўся цыкл вершаў “Старая Беларусь”, у які ўвайшлі вершы луцкія ткачыхі”,”Летапісец”.
У 1916 г. М. Багдановіч вярнуўся ў Мінск. Ён шмат працуе, задумаў напісаць хрэстаматыю для пачатковай школы. Але хвароба, якая забрала яго маці і брата, падабралася і да Максіма.
Объяснение:
Молодь і культура мовлення
Культура мовлення - це система вимог, регламентацій стосовно вживання мови в мовленнєвій діяльності (усній і писемній). Належна культура мовлення - це свідчення розвинутого інтелекту і високої загальної культури особистості. Одним із завдань культури мови є подолання мовних стереотипів: стереотипи мовлення - це стереотипи мислення. Тільки через високу культуру мовлення проявляються невичерпні потенції мови, гармонія її функцій. Культура мовлення має велике національне і соціальне значення: вона забезпечує високий рівень мовного спілкування, ефективне здійснення всіх функцій мови, ошляхетнює стосунки між людьми, сприяє підвищенню загальної культури особистості та суспільства в цілому. Через культуру мовлення відбувається культивування самої мови, її вдосконалення.
Мова наша багата, їй властива розвинена синоніміка та варіантність на фонетичному, лексичному і граматичному рівнях. Наше завдання - розвинути в собі здатність оптимального вибору мовних засобів відповідно до предмета розмови, співрозмовника, мовленнєвої ситуації.
Нинішній низький рівень мовленнєвої культури в Україні - породження її колоніального становища.
Культура мовлення суспільства - це чи не найяскравіший показник стану його моральності, духовності, культури взагалі. Словесний бруд, що заполонив мовлення наших співгромадян, мовленнєвий примітивізм, вульгарщина - тривожні симптоми духовного нездоров'я народу.
Експериментально доведено, що грубе слово як негативний подразник діє кілька секунд, але реакція на нього триває декілька годин і навіть днів. Як наслідок - порушення нервової та серцево-судинної діяльності людини, її хвороба, а іноді й смерть.
Объяснение:
думаю так
Тарас Бульба – это главный персонаж повести Николая Гоголя «Тарас Бульба». Этот герой повести очень необычно описывается самим писателем. Его характеристики не слишком много дано в повести, но о его характере легко можно понять с диалогов, действий Тараса Бульбы, и просто с его жизни.
Этот человек является запорожским казаком, который всегда был и остается верным своему долгу. А его долг – защищать свой родной край. К тому же, он - верный патриот, который никогда не предаст свой край, своих же людей. Он – смелый и верный Родине, а также, своему долгу, своей присяге, которую он давал казаком, когда был еще молодым.
Тарас Бульба – это человек, очень преданный, но вместе с тем, тот, кто является очень сильной личностью, а также тот, кто не будет подчиняться просто так, если он не видит в этом смысла. Он – бунтарь, который имеет сильные стороны своей личности. Его личность – это и открытость, но вместе с тем, остается что-то, что скрыто от глаз других людей. И возможно, только его жена, и когда-то родители что-то да знали о нем более, чем это знают другие герои повести Гоголя.
Его сильные стороны характера – это смелость, упорство в каких-либо действиях, каких - не имеет значения, а также идти на риск в любой опасной ситуации. С одной стороны, это можно расценить как то, что Тарас Бульба не на спокойные холодность и спокойные размышления. Это может быть и плохо в какой-то степени, или даже хорошо. Ведь когда он – воин, нужно иногда не слишком долго размышлять, а идти – и делать, пока пыл солдатский не пропал, и у других тем более воинов.
Также, этот герой на многое ради своей цели. Можно сказать, что для него – цель оправдывает средства. Ведь то, что он убил своего сына младшего, только из-за того, что он перешел на другую сторону, сторону противника, доказывает это.