дія нагадує дитячу забаву з побудови фортеці зі снігу. видно, що споруда складається з великих грудок снігу. ця споруда розбиває вершник на коні. вершник у високій хутряній шапці, а кінь темного забарвлення з чорною гривою. він розбиває снігову перешкоду своїми копитами. перед сніжною фортецею зображена людина на санях з палицею в руках. швидше за все, поруч з ним є ще люди, вони захищають фортецю. за вершником натовп веселих людей, які теж з палицями в руках. вони прийшли, щоб захопити фортецю. «взяття сніжного містечка» - це така забава, на яку збираються всі мешканці. одна група людей як би захищає снігову фортецю, а інша намагається її зруйнувати.
на картині багато усміхнених, сміються людей. кожен персонаж промальований до найдрібніших деталей. все в теплих кожухах, шапках і валянках. у кожної людини свій вираз обличчя, але їх всіх об'єднує нестримні веселощі. навіть сани, зображені справа, намальовані з усіма нюансами. художник точно передав відчуття свята і радості. завдяки чітко промальовані деталей, картина виглядає як фотографія, як ніби автор зумів зафіксувати саме ту мить, коли кінь розбиває фортеця. весела юрба людей здається яскравою, завдяки контрасту одягу і білого снігу. всі жителі радіють, що відбувається як діти. суриков передав настрій натовпу шляхом ретельної промальовування кожного виразу обличчя і найдрібніших деталей.
2. Тема: зображення краси українського села в місячну, зоряну ніч.
Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна.
Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.
3. Поетичні образи та картини: у вірші постають картини українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини вимальовуються за до поетичних зорових образів сонця, місяця, зір, слухових – соловейка, вітру.
4. Тропи: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний; порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»; метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.
Учні 8-11-х класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами алгоритму, виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:
6. Особливості віршування (метрику):
а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).
7. Особливості строфічної будови.
(Різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).
Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
8. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання, запитання, оклик).
10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.
( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).