Соціально-економічні умови розвитку західноєвропейської духовної культури доби Просвітництва. Просвітництво - прогресивна ідейна течія епохи становлення капіталізму, пов'язана з боротьбою проти феодальних порядків. Вона мала такий величезний вплив на всі сфери духовного життя суспільства, що й саму епоху називають епохою Просвітництва.
Хронологічно - це приблизно друга половина XVII-XVIII ст. Період характеризується подальшим зростанням і зміцненням національних держав Європи, докорінними економічними зрушеннями, бурхливим розвитком промисловості та напруженими соціальними конфліктами.
Із становленням у Західній Європі буржуазного суспільства ідеї Просвітництва розвиваються спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше в Німеччині, Італії та в інших країнах.
Характерною рисою Просвітництва було прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, «вічної справедливості», рівності та інших принципів, що, на їх думку, випливають з самої природи, з невід'ємних «природних прав» людини.
Рушійною силою історичного розвитку і умовою торжества розуму просвітителі вважали розповсюдження передових ідей, знань, а також поліпшення морального стану суспільства. Вони прагнули розкріпачити розум людей і тим самим сприяли їх політичному розкріпаченню. Просвітителі вірили в людину, її розум і високе покликання. В цьому вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.
Повесть «Ася» - о любви и только о любви, которая, по мнению Тургенева, «сильнее смерти и страха смерти» и которою «держится и движется жизнь». Эта повествование имеет необыкновенное поэтическое обаяние, красоту и чистоту. Рассказ ведется от первого лица, от имени главного героя - господина Н. Сама повесть названа именем героини - Аси. С первых же минут появления ее на страницах рассказа читатель начинает чувствовать, что героиню окутывает какая-то тайна. Гагин представляет ее как свою сестру. Но она нисколько не походила на своего брата. Тайна Аси раскроется через некоторое время из воспоминаний Гагина, когда выяснится происхождение девушки и читатель увидит, какое нелегкое детство выпало на ее долю. Романтическая недоговоренность образа Аси, печать таинственности, лежащей на ее характере и поведении, придают ей притягательность, очарование, а всей повести - неизъяснимый поэтический колорит.
Кладовая солнца» — сказка-быль. Вполне реальные дети отправляются во вполне реальное путешествие — за клюквой. Но им приходится сталкиваться с одушевленными силами природы — как благосклонно настроенными, так и враждебными (волк Серый помещик).
Пришвин — большой знаток и любитель природы. Он поэтически описывает пробуждение весенней природы, голоса птиц и зверей, сливающиеся в единый волшебный хор.
Природа — тоже действующее лицо в сказке-были.
Пришвин очень внимателен к детям. Он с мягким юмором и большой любовью описывает двух самостоятельных крестьянских детей, умеющих справляться с большим хозяйством. Пришвин в образах брата и сестры утверждает крестьянскую основательность, любовь к труду, практическую сметку и умение бороться с трудностями.
Брат и сестра — вовсе не идеальные, правильные и послушные детки. Они спорят из-за того, кто из них главнее. Митраша, чтобы доказать свою правоту, идет узкой тропкой — и чуть не погибает в болоте.
Настя девочка жадноватая: увлекшись сбором невиданного урожая клюквы, чуть не позабыла о брате. Но пережитые испытания делают детей умнее и добрее. Настя отдает всю собранную ягоду детям, эвакуированным из блокадного Ленинграда.
Название «Кладовая солнца» — это многозначный образ. «Кладовая солнца» — это не только торф, который можно использовать как источник энергии. Это и вся заповедная северная природа, это и доброе сердце народа.
Соціально-економічні умови розвитку західноєвропейської духовної культури доби Просвітництва. Просвітництво - прогресивна ідейна течія епохи становлення капіталізму, пов'язана з боротьбою проти феодальних порядків. Вона мала такий величезний вплив на всі сфери духовного життя суспільства, що й саму епоху називають епохою Просвітництва.
Хронологічно - це приблизно друга половина XVII-XVIII ст. Період характеризується подальшим зростанням і зміцненням національних держав Європи, докорінними економічними зрушеннями, бурхливим розвитком промисловості та напруженими соціальними конфліктами.
Із становленням у Західній Європі буржуазного суспільства ідеї Просвітництва розвиваються спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше в Німеччині, Італії та в інших країнах.
Характерною рисою Просвітництва було прагнення його представників до перебудови всіх суспільних відносин на основі розуму, «вічної справедливості», рівності та інших принципів, що, на їх думку, випливають з самої природи, з невід'ємних «природних прав» людини.
Рушійною силою історичного розвитку і умовою торжества розуму просвітителі вважали розповсюдження передових ідей, знань, а також поліпшення морального стану суспільства. Вони прагнули розкріпачити розум людей і тим самим сприяли їх політичному розкріпаченню. Просвітителі вірили в людину, її розум і високе покликання. В цьому вони продовжували гуманістичні традиції доби Відродження.