Объяснение:
Сьогодні перегорнула останню сторінку казки видатного французького письменника Антуана де Сент-Екзюпері. Ця книга змінила моє бачення світу. Маленький хлопчик, головний герой казки, змусив мене замислитись над важливими проблемами про справжні і фальшиві цінності, про дружбу і місце людини у житті.
У пошуках друзів Маленький принц залишає свій дім, маленький астероїд В-612, свої щоденні справи: догляд за трьома невеличкими вулканами та улюбленою Трояндою і вирушає у мандри. Але на жодній із шести відвіданих ним планет герой не знаходить не те що друзів, а навіть бодай звичайнісінького порозуміння з її мешканцями. Король здатен дивитися на всіх як на підлеглих, тому не спроможний зрозуміти радість дружби. Честолюбець надто зайнятий собою. П'яниця — загублена, душа. Ділок вважає себе дуже зайнятим, хоча насправді не робить нічого корисного, так само, Як і Географ. Один лише Ліхтарник викликав симпатію Маленького принца. Але його нескінченні клопоти не залишають йому часу для звичайних людських справ. Так буває, що все життя доводиться виконувати нікому не потрібну роботу.
Світ дорослих такий складний, заплутаний, незрозумілий. А дитина живе за велінням серця, тому у її світі все й зрозуміло. Вона більше відчуває серцем, ніж осягає розумом. Через це дитина бачить тільки головне. А головне у житті — це добро, взаєморозуміння, дружба, любов, краса.
Лише на Землі Маленький принц знайшов друга. Це був Лис. Він допоміг хлопчику збагнути, в чому сенс життя, пояснив, що стати другом нелегко. Для цього треба віддати частинку своєї душі. Лис відкрив Маленькому принцу найголовніший секрет: "Добре бачить тільки серце. Найголовнішого очима не побачиш".
Мне нравится маленький принц потому что . Этот рассказ интересный -забавный в нем очень много яркости . В этом рассказе главная мыслю Дружба Сент-Экзюпери сразу на первой странице повествования -
в посвящении . Конечно, самого главного нельзя увидеть глазами, даже если надеть очки или смотреть в микроскоп. Иначе как можно объяснить любовь Маленького принца к розе, оставшейся в одиночестве на его небольшой планете? К самой обычной розе, каких тысячи в одном только саду на Земле? И автора-рассказчика видеть, слышать и понимать то, что доступно слуху, зрению и пониманию только самых маленьких читателей планеты Земля, тоже было бы непросто объяснить, если бы не
эта простая и мудрая истина: зорко одно лишь сердце.