1. РУБАЇ – жанр поезії; чотиривірш. Жанр рубаї отримав широку популярність в зв'язку з тим, що в ньому писав свої вірші Омар Хаям.
2. Відважний, чесний, вірний країні і королю, відданий, сміливий
3. Я вважаю, що він вчинив правильно, адже він був мужнім і бився до останнього за свою країну.
4. У європейській літературі чітка жанрова класифікація художніх творів продовжувалась до 20 століття. На передній план у добу середньовіччя поступово виходить периферійний для античної літератури жанр — розповідна проза, де поєднувалися історичний переказ, чудесна подія або дивовижний випадок, побутовий елемент і моральне напучування. Прецедентом слугувала історична проза пізньої античності.
5. Тому що, Лі Бо та Ду Фу показують у своїх поезіях неприховане захоплення природою яке поєднується з філософськи ми роздумами митців.
6. Рубаї Хайяма пронизані вірою поета в абсолютний закон буття — вічний і неперервний рух. рубаї
7. Данте присвятив Беатріче вірш «В своїх очах вона несе Кохання»
8. Питання є не коректним.
9. Протистояння персонажів граф Роланд і його вітчим Ганелон.
10. Данте малює нам не лише тісні закутки, де він жив і куди блукав. Він малює Всесвіт, увесь величезний будинок світу.
11. Структурні ознаки класичного сонета
Кількість рядків - чотирнадцять;
кількість строф - чотири (два катрена, два терцета);
повторюваність рим;
система римування:
перехресна або охватна в катренам;
різноманітна в терцетах;
розмір - поширений в поезії:
голландської, німецької, російської, скандинавських країн - п'ятистопний або шестистопного ямб;
Объяснение:
У казці Емми Андієвської розповідається про жителів дивної країни. Вони називалися яянами. І це ім’я якнайповніше розкривало характери мешканців.
Вони не були привітними. Холодом зустріли пастуха, адже серця їх були черствими до інших. Коли голодний хлопець запитав де можна поїсти, жоден навіть не обернувся у його сторону. Абсолютна байдужість затьмарила їх. Вони не радились, не спілкувалися, не хотіли до думали тільки про своє «я», неспроможні сказати слово «ти», були самолюбивими та самовпевненими, одним словом егоїсти. Їхня праця марна та не приносить результату. Натомість тільки спільна рада та праця приносить добробут. Але у цьому сірому тумані байдужості є промінчик світла. Один старий дідок не зміг стати справжнім яянином. Йому вже не потрібне слово «я». Він дає хороший приклад мешканцям того незвичайного містечка.