ответ:Брати Лев'яче Серце» (швед. Bröderna Lejonhjärta) — казково-пригодницька повість Астрід Ліндгрен, видана восени 1973 року. Головними персонажами сюжету є брати Юнатан і Карл Лейон. Потрапляючи в казкову країну Нангіяла, вони отримують прізвисько "Лев'яче серце" і проходять низку випробувань і пригод, борючись проти тирана Тенгіля і драконихи Катли[⇨]. Повість при цьому допускає подвійне інтерпретування сюжету: як казки - і як історії без казкових елементів.[1] Хоч із тексту неможливо прийти до однозначного висновку про природу Нангіяли, на думку критиків і за твердженням самої авторки, все пов'язане з нею є лише сном чи галюцинацією помираючої дитини[⇨].
Хоча повість, нарівні з іншими творами автора, позиціонується як дитяча книга, багато тем в ній є дуже важкими і темними в порівнянні з жанром в цілому: хвороба і смерть, тиранія і гніт, зрада і повстання. Світлі теми, однак, також сильні: любов братів і почуття обов'язку, вірність і надія, мужність і пацифізм.
Книга викликала широкі дебати і була неоднозначно зустрінута критиками[⇨]. Витримала переклад на багато мов, а у 1977 році світ побачив її екранізацію. У 1990 році вийшов український переклад у збірнику[2]. Повість також багато разів ставилася на сцені і отримала багато престижних літературних премій
В Комедии “Горе от ума”, автор со всей глубиной раскрывает пороки, поразившие российское общество начала 19 века.
А.С. Грибоедов первоначально назвал комедию «Горе уму», обозначив главную причину неблагополучия человека в современном ему обществе. Чацкий -- умный человек, пылкая и страстная натура, ища настоящего дела, но не находящая себе применения; ум что хочет служить «делу, а не лицам»... Но в обществе, где он вынужден жить, ценится обратное - гордость, а вернее - спесь, почитание лиц только богатых, и неважно, как достигалось благополучие.
Здесь все завидуют не уму, а удаче, чинам; не заслугам перед отечеством - главное: надо быть «у кормушки», «самому быть с ключом и сыну ключ доставить».
Какое-то «очень изощренное» чувство собственного достоинства, если его оценивают деньгами. Это продажное общество, все здесь покупается и продается, всему определена цена, только прикрывается этот торг красивыми и высокими фразами, а суть одна. Когда же находится человек, называющий все своими именами, желающий быть искренним и бескорыстным, ценящим науку, дружбу, любовь, то его вмиг окрестят сумасшедшим.
Комедия Александра Сергеевича Грибоедова - это сложный синтез трех литературных методов, соединение, с одной стороны, отдельных их черт, а с другой - целостная панорама русской жизни начала XIX века.