багато но по факту
Объяснение:
I. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. (Послання адресоване різним суспільним групам. Поет прагне висміяти, засудити жорстоке ставлення до кріпаків і вплинути на певні кола ліберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов до України панів.)
II. Пророцтво поета.
1. Упевненість у силі народу. (Поет бачив обурення селян, відчував, що протест проти гноблення наростає. Він висловив упевненість у тому, що гнів народу незабаром приведе до повстання й розправи з поневолювачами.)
2. Віра в перемогу й торжество справедливості. (Шевченко вірив, що селянська революція покарає панство, і суд настане для них, адже:
Розкуються незабаром
Заковані люди...)
3. Звернення до передової інтелігенції. (Поет бачив, що й серед дворян були люди, які виступали проти царату, за звільнення селян. Шевченко звертається до них із закликом нести культуру народові, допомагати йому. Він закликає подивитися на свою країну й полюбити щирим серцем "велику руїну". Боротьбу проти соціального й національного гніту поет бачив у братанні інтелігенції з народом. Саме інтелігенція повинна пройнятися потребами народу, чесно йому служити.)
III. Засудження перекручень історії України. (Шевченко виступає проти поширеної в той час ворожої теорії про монгольське походження слов'ян. Саме проти такої теорії спрямовані слова:
Німець скаже: "Ви моголи".
"Моголи! моголи!"
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Поет закликає по-справжньому розібратися у своїй історії. Минуле повинне відповідати на важливі питання сучасності, а саме: що ми, чиї сини, ким і за що закуті в кайдани. Шевченко усвідомлює й те, що минуле України не можна розглядати як гармонію рівності і братерства. Автор проти беззастережного захвалювання минувшини.)
IV. Роздуми про самобутність української культури. (Шевченко з повагою ставився до культур інших народів. Він послідовно відстоює збагачення однієї культури іншою, вважає необхідним для розвитку української культури використання всього кращого, створеного іншими народами. Але з цих культур треба брати лише загальнолюдське. Як заповіт сучасникам і наступним поколінням звучать слова:
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
Ічужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.)
Объяснение:
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він прославляє науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Г-жа Журден – дружина, в порівнянні з чоловіком розумна і начитанна, обдурити не просто, відразу бачить підступ. Дружина Журдена, істинна представниця дворянства. Це розсудлива, практична жінка з почуттям власної гідності. Вона всіма силами намагається протистояти манії свого чоловіка, його недоречним претензіям: «Ти збожеволів на всіх цих примхах, муженек. І почалося це у тебе з тих пір, як ти здумав водитися з важливими добродіями ». Всі зусилля пані Журден спрямовані на те, щоб очистити будинок від не гостей, які живуть за рахунок її чоловіка і використовують його довірливість і марнославство в своїх цілях: «Ось що, гони-но ти своїх вчителів в шию з усією їх тарабарщиною».
Люсіль – вперта, закохана в Клеонта, дочка Журдена. Люсіль отримала гарне виховання, вона любить Клеонта через його достоїнства. Тому, не знаючи про задум коханого та його слуги, щиро обурюється і пручається спробі батька видати її заміж за сина турецького султана: «Ні, батюшка, я вже вам сказала, що немає такої сили, яка примусила б мене вийти заміж за кого- | небудь, крім Клеонта ».
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.
Граф Дорант має шляхетне походження, вишукані манери, підкупливу зовнішність. Але при цьому він жебрак авантюрист, шахрай, заради грошей готовий на будь-яку підлість, навіть на звідництво.
Ніколь – служниця в домі пана Журдена, кохана Ков’єля.
Ков’єль – слуга Клеонта, закоханий в Ніколь. Саме він придумав виставити свого господаря сином турецького султана, щоб батько його коханої Люсіль, дав згоду на шлюб.
Також у цьому творі пана Журдена навчали такі вчителі:
Вчитель музики
Вчитель танців
Учитель фехтування
Учитель філософії
Джерело: https://dovidka.biz.ua/mishhanin-shlyahtich-harakteristika-geroyiv
в современном обществе до сих пор остаётся актуальной 18 века. не смотря на то, что прошло уже несколько столетий, читатели нашего времени продолжают читать тех времён, не теряя к ней интерес, а иногда даже обращая больше внимания, чем на современную . в любом произведении можно проследить связь с тем временем, в котором оно было написано, следовательно, читая произведения 1700-х годов, человек одновременно изучает и быт прошлых времён. в 18-го века отслеживаются изменения востребованности направлений и течений. классицизм сменился сентиментализмом, а он к концу столетия сменился романтизмом. между ними достаточно много различий. классицизм соблюдает правило трёх единств: время, места и действия; писатели, которые использовали это направление в своём творчестве, употребляли в своих произведениях множество слов, строго соблюдали нормы и правила. в произведениях пропагандировали культ долга и разума, в сфере интересов на первом месте была общественная жизнь человека, чётко разделялись положительные и отрицательные персонажи. в сентиментализме наблюдались резкие изменения: нарушались многие правила, на первый план выдвигались чувства человека, в сфере интереса главную роль играет личная жизнь и любовь, проявляется огромное влияние пейзажа. для того чтобы рассмотреть роль 18-го века в современном мире, я собираюсь основываться на данных произведениях: н.м. карамзин «бедная лиза», а.н. радищев «путешествие из петербурга в москву»