Между сказкой братьев Гримм и сказкой Пушкина есть много схожих черт.
Они основаны на общем сюжете - злая мачеха пытается сжить со свету красавицу падчерицу, которая является принцессой и царевной.
Падчерица в лесу и живет у семи гномов или богатырей.
Узнав об это мачеха продолжает попытки убить её и даёт ей отравленное яблоко.
У братьев Гримм она пытается убить белоснежку 3 раза- тесёмкой,гребнем и только под конец отравленным яблоком.
После смерти в обоих сказках героиню кладут в хрустальный гроб.
Героиню королевич ( принц), за которого потом она выходит замуж.
Сюжет очень похож, но сказка Пушкина написана стихами, а братья Гримм обошлись прозой.
Роман Лермонтова «Герой нашого часу» створений в епоху, яка викликала в життя цілу галерею образів, що довгі роки звично називаються критиками «зайвими людьми«. По словах Белинского Печорин — Онєгін свого часу.
Спробуємо розібратися, чи були такими зайвими Онєгін і Печорин.
Лермонтов зображував долю Печорина дуже трагічною; у його душі знаходяться «неосяжні сили«, але ж на його совісті багато зла.
Автор малює свого героя таким, що жадібно шукає додатка своїм неабияким здібностям, «неосяжним душевним силам». Його характер настільки суперечливий, що читачеві складно зрозуміти, про що ж насправді мислить, що відчуває Печорин.