батько – суворий і замкнутий Лонгрен. Односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни Лонгрен був жорстоким і безсердечним.
Объяснение:
Ассоль рано втратила матір, і її виховав батько – суворий і замкнутий Лонгрен. Односельці їх цуралися, так як за версією власника таверни Лонгрен був жорстоким і безсердечним. Він не врятував його, коли того відносило в море. А те, що через нього померла Мері, мати Ассоль, власник таверни промовчав. З тих пір Ассоль та її батька в селі недолюблювали, їх уникали. Крім того, Ассоль вважали несповна розуму після її розповіді про зустріч з чарівником, який обіцяв, що за нею колись приїде відважний принц на кораблі з червоними вітрилами. За це її називали не інакше, як «корабельна Ассоль"
Поштова лихоманка» — це 33-й роман серії «Дискосвіт» Террі Пратчетта та перший роман циклу про Мокра фон Губперука.
Засуджений до страти шахрай і пройдисвіт Мокр фон Губперук отримує шанс на нове життя (якщо, звісно, державну роботу можна назвати життям) і повинен взятися за відновлення анк-морпоркської пошти. Його обов’язкам генерального поштмейстера не видно кінця-краю, приміщення пошти по стелю завалене старими листами і притрушене голубиним послідом, а крім того, це ще й дуже небезпечна посада, адже за останні кілька тижнів четверо його попередників пішли з життя за нез’ясованих обставин. І все це на фоні успіху монополіста зі зв’язку — семафорної компанії «Великий шлях».
Сам того не сподіваючись, Губперук застосовує свій авантюрний талант на благо людей (а також ґолемів, ґномів та інших жителів Дискосвіту), відроджує традиції надсилання листів та відчуває на собі силу слів, які прагнуть бути прочитані.
Объяснение:
Полонский родился в 1819 году в Рязани, в небогатой дворянской семье. Он учился в гимназии. В 1837 году, в год смерти Пушкина, в Рязань приезжал будущий император Александр II (тогда еще – цесаревич Александр Николаевич, наследник российского престола). Его сопровождал поэт В.А.Жуковский. Полонскому, как признанному гимназическому поэту, было поручено написать приветственное стихотворение. С этого эпизода сам Полонский и начинал отсчет своей литературной деятельности.
В 1838 году, 19-летним юношей, Яков приезжает в Москву и поступает на юридический факультет Московского университета. Сам он признавался, что хотел бы учиться на филологическом факультете, но не имел к языкам и поэтому выбрал юридический. Среди его университетских друзей были Аполлон Григорьев и Афанасий Фет. Тогда еще Полонский был очень застенчив и неохотно читал на публике свои стихи. Его приходилось упрашивать. Это было время больших сомнений, мучительных раздумий, увлечения немецкой классической философией.
Полонский был простодушен, он никогда не носил маски, не воображал себя иным, другим, чем он есть на самом деле. Среди московских знакомых Полонского этого периода – П.Я.Чаадаев, И.С.Тургенев. Дружба с последним продлится до кончины Тургенева. Полонский напишет трогательные воспоминания о нем.