М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
polinka20042014
polinka20042014
03.03.2022 03:51 •  Литература

ответе на вопрос заранее. 1.на какие части вы бы разделили стихотворение? почему? школьник - ну, пошел же, ради бога! небо, ельник и песок - невеселая эй! садись ко мне, дружок! ноги босы, грязно тело, и едва прикрыта не стыдися! что за дело? это многих славный путь. вижу я в котомке книжку. так учиться ты знаю: батька на сынишку издержал последний грош. знаю: старая дьячиха отдала четвертачок, что проезжая купчиха подарила на чаек. или, может, ты дворовый из ну, что ж! случай тоже уж не новый - не робей, не пропадёшь! скоро сам узнаешь в школе, как архангельский мужик по своей и божьей воле стал разумен и велик. не без добрых душ на свете - кто-нибудь свезет в москву, будешь в университете - сон свершится наяву! там уж поприще широко: знай работай да не вот за что тебя глубоко я люблю, родная русь! не бездарна та природа, не погиб еще тот край, что выводит из народа столько славных то и знай,- столько добрых, благородных, сильных любящей душой, посреди тупых, холодных и напыщенных собой!

👇
Ответ:
NokuShinama
NokuShinama
03.03.2022

1) Первые 2 строфы. Автор описывает бедного но усердного путника, который привлек внимание проезжего.

2) 3-5 строфа. Показана целеустремленность, вера всех тех, кто отправил школьника в трудный, но важный путь.

3) 6-8 строфа. Вера самого автора в то, что народный талант достоин выйти на широкое поприще.

4) 9-10 строфа. Ода русской земле, рождающей сильный души и великие умы.

4,4(35 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
see99aa
see99aa
03.03.2022
Україна, український народ, українська мова! Які величні, незрівнянні ні з чим поняття! Україна, як і українська мова, мають свою історію. Україна... В одному цьому слові бринить жмуток смутку і краси, величі і слави, країна, де найбільше люблять волю і довго не мали її, країна гарячої любові до народу, вікової боротьби за щастя, рівноправність, незалежність. Така ж доля спіткала і мову. І хоча український народ – один із великих слов’янських народів – був розтерзаний і пошматований впродовж тривалого часу між різними імперіями, позбавлений політичних прав, позбавлений права на творення рідної літератури.Зараз Україна – незалежна держава. І вона, звісно повинна мати свою мову, повинна відродити її з розумом, повагою, відродити культуру, не поспіхом та указами, а серцем і бажанням людей.Мова живе, її життя. Її власна історія міститься в постійній її зміні: щезають старі звуки, появляються нові й вони міняються, як і форми слів, синтактичні звороти, значення слів. Увесь духовний і матеріальний поступ людства будується на мові, історія якої тісно пов’язана з політичною долею того народу, котрий нею говорить.Мова – це найкращий засіб взаємних зносин окремих осіб між собою, засіб їх духовного об’єднання і взаємного впливу. Без мови нема народності, рідна мова найкраще відбиває в собі думки й почуття окремої людини, суспільності всього народу. В мові, її історії, розвитку й виробленні відбилися перші ознаки проявів самостійного духовного життя в майбутньому окремого народу. Найголовніші індивідуальні ознаки народу – це його мова, література, мистецтво, пісні, усна творчість.Мова – це характер народу. В ній відбито його національні звичаї, побут нахили. Мова – це ще й історія народу. Від найдавніших часів наші предки залишили в мові свої глибокі сліди. У мові відбивається і пам’ять народу, бо майбутнє виростає з минулого. Нашому поколінню треба плекати кожне слово рідної мови, передане нам у спадок від наших пращурів. Нам треба вивчати, розвивати, берегти свою мову, бо без неї народ перестає бути самостійним, незалежним і багатим. Ми не маємо права забувати, що за любов до української мови, до рідного народу багато письменників часто платили власним життям. В своїх віршах, творах вони описували обурення і гноблення до рідного слова:Коли забув ти рідну мову,Яка б та мова не була –Ти втратив корінь і основу,Ти обчухрав себе дотла.(Дмитро Білоус)Розуміння ролі мови в житті народу визначає естетичне кредо Лесі Українки, М.Коцюбинського, А. Малишка. А ще П. Тичина та М.Рильський щедро висівали добрі зерна свого поетичного слова на ниву української літературної мови; зерна проросли, збагатили, сповили мову новими висловами. Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше вона має володіти, звичайно, рідною мовою. І це не тільки й тому, що рідна мова, - це невід’ємна частка Батьківщини, голос народу й чарівний інструмент, на звуки якого відгукуються найтонші, найніжніші струни людської душі.Мова – це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо, завдяки якому маємо право милуватися рідним краєвидом. Мова – найкращий цвіт, що ніколи не в’яне, а вічно живе, розвивається і процвітає.
4,8(82 оценок)
Ответ:
92083
92083
03.03.2022
Вроде       Jnan A.Destan-i Nesl-i: Cingiz Han Kitabi hakkinda // Azerbaycan yurt bilgisi, 1934. III = Инан А. О книге «Дастан-и несли Джингиз-хан» // Азербайджан юрт билгиси. 1934. № 3 (на турец. яз.).Даль В. И. Башкирская русалка // Башкирия в рус. лит. Т. 1. Уфа, 1989.Назаров П. К этнографии башкир // Этнограф. обозрение. 1890, № 1. С. 164—192.Полное собрание ученых путешествий по России, издаваемое Императорскою Академиею Наук, по предложению ея президента. СПб., 1822. Т. 4. Продолжение записок путешествия академика Лепехина.Хусаинов Г. Б. Быуаттар тауышы = (Голос веков). Уфа, 1984 (на башк. яз.).
4,7(86 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ