На човні, замаскованому під маленький острів, друзі вирушати, до океану. Через кілька днів вони пристають до берега. Собака кидається на сушу, ніби щось учувши. Вирушивши за нею, друзі знаходять записку за підписом "С. В." Ці самі літері зазначені на ошийнику Дінго. Мандрівник Семюель Верной розповідає про те, як провідник, Негоро, поранив і пограбував його.
Раптом друзі бачать, як Дінго зривається з місця і з диким гарчанням вчіпляється у горло Негоро, що з'явився на місце злочину за награбованим. Работоргівець ранить ножем собаку, і той вмирає. Але сам Негоро теж гине. Мандрівники вирушають далі — і вже 25 серпня дістаються Каліфорнії.
Родина Уелдонів всиновлює Діка, він закінчує гідрографічні курси і готується стати капітаном на одному з кораблів Джеймса Уелдона. Геркулес стає близьким другом родини. Інших чотирьох негрів Уелдон викупає з рабства.
Коментар
"П'ятнадцятирічний капітан" — один із найпопулярніших творів усесвітньо відомого французького письменника-фантаста Жуля Верна. У цьому романі розповідається про небезпечні й романтичні пригоди Діка Сенда, юного капітана шхуни "Пілігрим" — бідного сироти, який став справжнім героєм. Цей хоробрий, талановитий хлопчина узяв на себе командування шхуною, коли капітан з командою, полюючи на кита, загинули. Після катастрофи Дік Сенд з пасажирами "Пілігрима" опинився в Анголі; він зумів подолати чимало труднощів і небезпек, підступність, зраду й урятував багатьох людей від неминучої смерті. Дік — благородний, рішучий, мужній. Він уміє самостійно приймати рішення, досягати своєї мети.
Події роману розгортаються у відкритому морі, в африканських джунглях, на тлі палючого сонця, штормових ночей, тропічних злив... Динамічний сюжет твору захоплює, інтригує несподіваними поворотами, описами напружених ситуацій, сутичок із піратами, каторжанами, дикунами-людоїдами. Найбільш яскраві сторінки роману присвячено розповіді про нелегке життя тубільців Африканського континенту, викриттю работоргівлі.
Мета́фора (от др.-греч. μεταφορά — «перенос», «переносное значение») — троп, слово или выражение, употребляемое в переносном значении, в основе которого лежит неназванное сравнение предмета с каким-либо другим на основании их общего признака. Термин принадлежит Аристотелю и связан с его пониманием искусства как подражания жизни. Метафора Аристотеля в сущности почти неотличима от гиперболы (преувеличения), от синекдохи, от простого сравнения или олицетворения и уподобления. Во всех случаях присутствует перенесение смысла с одного слова на другое. Косвенное сообщение в виде истории или образного выражения, использующего сравнение.Оборот речи, состоящий в употреблении слов и выражений в переносном смысле на основе какой-то аналогии, сходства, сравнения.