Петрусь (Петро Попельський) - головний герой твору Миколая Короленка "Сліпий музикант". Петрусь - син багатого поміщика Південно-Західного краю. На долю хлопця випало складне випробування: він народився сліпим. Через це йому складно спілкуватися з однолітками, хлопчик гостро переживає свою несхожість на інших, не може змиритися з тим, що не бачить світ. Але його дядько, а згодом і подруга Евеліна допомагають хлопцю повірити в себе, розкрити свій талант, а згодом і досягти успіху. Невпевнений юнак перетворюється на сильну духом людину, що любить життя. У фінальній сцені повісті Петро Попельський - піаніст, що заворожує своєю грою зал. У нього є сім'я - кохана жінка і зрячий син.
Евеліна - дуже чуйна, добра і мудра дівчинка. Евеліна завжди сприймала біль хлопця як свій власний. Евеліна була першою і єдиною подругою Петра, а згодом стала його коханою. Коли Евеліна дізналася, що хлопчик, з яким вона навіть ще не познайомилася - сліпий, вона плакала від співчуття його горю. Цей момент запам’ятався Евеліні на все життя.
1: 1) В каком городе жил Том Сойер? 2) С кем Том Сойер сбежал на остров 3) Как звали тётю Тома Сойера 4) В кого был Влюблён Том Сойер 5) Какой цветок бросила Бекки при первой встрече с Томом? 2: Том Сойер- весёлый,энергичный мальчик двенадцати летнего возраста! Т.К. он сирота,его воспитывает тётя Полли. Бекки Тэтчер- Она кокетка,симпатичная девочка двенадцати лет.Была немного самовлюблённа.Сначала отталкивала,как только могла от себя Тома. Гекльберри Финн-Ленивый мальчуган( напоминал бедняка ) 3: Детская дружба и находчивость
Лермонтов Михаил Юрьевич (1814-1841), поэт, прозаик, драматург.
Родился в ночь со 2 на 3 октября (14 - 15 н.с.) в Москве в доме у Красных ворот. Отец, Юрий Петрович, отставной пехотный капитан, из обедневшей дворянской семьи; мать, Мария Михайловна, урожденная Арсеньева (из рода Столыпиных).
В 1815 молодая семья живет в селе Тарханы Пензенской губернии, имении бабушки будущего поэта Е.Арсеньевой. Здесь детские годы поэта. Он рано потерял мать (умерла в 1817, в возрасте 21 года) и вырос в разлуке с отцом. Бабушка делала все для единственного, обожаемого внука, не жалея денег на учителей и гувернеров. Он получил прекрасное домашнее образование: с детства свободно владел французским и немецким языком, хорошо рисовал и лепил, учился музыке (играл на флейте, фортепиано и скрипке).
Опасаясь за здоровье болезненного внука, бабушка предпринимала утомительные путешествия на Кавказ (1818, 1820, 1825) для лечения минеральными водами. Впечатления от этих поездок остались у Лермонтова в памяти на всю жизнь, нашли отражение в раннем творчестве. "Кавказ", (1830); "Синие горы Кавказа, приветствую вас!", (1832).
В 1827 бабушка привезла внука в Москву, чтобы продолжить его образование. 1 сентября 1828 Лермонтов зачисляется полупансионером в Московский университетский благородный пансион, одно из лучших учебных заведений России. Получает гуманитарное образование, которое пополняет самостоятельным чтением. В пансионе пишет стихи, очень рано осознав, что поэзия - его призвание. В эти годы испытывает влияние поэзии Байрона и пишет несколько "байронических поэм" ("Черкесы", "Кавказский пленник", "Корсар", "Преступник", "Олег", "Два брата"); в 1829 задумывает поэму "Демон", над которой будет работать почти до конца жизни.
Петрусь (Петро Попельський) - головний герой твору Миколая Короленка "Сліпий музикант". Петрусь - син багатого поміщика Південно-Західного краю. На долю хлопця випало складне випробування: він народився сліпим. Через це йому складно спілкуватися з однолітками, хлопчик гостро переживає свою несхожість на інших, не може змиритися з тим, що не бачить світ. Але його дядько, а згодом і подруга Евеліна допомагають хлопцю повірити в себе, розкрити свій талант, а згодом і досягти успіху. Невпевнений юнак перетворюється на сильну духом людину, що любить життя. У фінальній сцені повісті Петро Попельський - піаніст, що заворожує своєю грою зал. У нього є сім'я - кохана жінка і зрячий син.
Евеліна - дуже чуйна, добра і мудра дівчинка. Евеліна завжди сприймала біль хлопця як свій власний. Евеліна була першою і єдиною подругою Петра, а згодом стала його коханою. Коли Евеліна дізналася, що хлопчик, з яким вона навіть ще не познайомилася - сліпий, вона плакала від співчуття його горю. Цей момент запам’ятався Евеліні на все життя.