1) Найбільш шанованими богами ведійського пантеону були Варуна, Індра, Аґні і Сома.
2) Святе Письмо, Священне Писання або Бі́блія, збірник книг, що утворюють Біблію (грец. τά βιβιλία, βιβλία, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто Бібл, куди завозили папірус) — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання.
3) Основами мусульманства
2 рівень
1) Десять заповідей уособлюють собою набір біблійних принципів, що стосуються моральних настанов та культу, які відіграють фундаментальну роль в юдаїзмі та християнстві. Заповіді містять інструкції поклоніння тільки Богу і святкування вихідного дня, а також заборону на ідолопоклонство, богохульство, вбивство, перелюбство, злодійство, нечесність і заздрість. Різні релігійні групи дотримуються різних інтерпретацій заповідей. Перші три заповіді основною своєю думкою мають на меті возвеличування Бога. З моральної точки зору вони ставлять Бога вище людини і показують, що людина має повністю підкорятись його ідеям. Наступна заповідь говорить про вихідний день, який потрібно використати для шанування Бога (в християнстві — це неділя, а в юдаїзмі — субота). П’ята заповідь містить настанову до шанування своїх батьків, адже кожна людина з часом буде дорослішати та опиниться на місці батьків. Наступні п’ять заповідей сформували основні етично-моральні настанови суспільства. А саме: не вбивати, не заздрити, не красти і так далі. Можна зробити висновок, що загальною моральною настановою заповідей є таке ж ставлення до інших, яке людина хотіла б отримати відносно себе.
2) Структура Корану: 114 розділів (сур), відсутня композиційна єдність. Обсяг Корану: приблизно 500 сторінок тексту, написаного арабською мовою. Сури поділяються на 6219 віршів (айятів). («Та, що відкриває книгу»).
3) У класифікації індуїстських священних текстів веди належать до текстів одкровення — шруті. Кожна Веда має основну частину (Самхіту) та коментарі до неї Брахмани, Араньяки й Упанішади. Ведична література поділяється власне на чотири Веди: Упанішади, Веданта-сутру, Рігведа та Ітіхаси.
Цей тип тексту покликаний передати характерні ознаки предмета або явища, зробити його «видимим» для того, хто буде читати текст. Інструкція 1Напишите введення. Якщо об'єкт опису – це одиничний предмет, назвіть його основну функцію чи роль у середовищі його існування. Якщо об'єкт – явище чи ситуація, в введення можна написати, з чим воно асоціюється або чим привертає увагу в першу чергу. 2Подумайте, що саме робить цей об'єкт впізнаваним. Це можуть бути його якісні характеристики або дії, які в ньому відбуваються циклічно. 3В згідно з виявленням цієї характеристики використовуйте для опису об'єкта в першому випадку – оцінні прикметники, прислівники, образні вислови. У другому випадку це можуть бути дієслова позачасового значення, які характеризують стани об'єкта в різні періоди часу. Також використовуйте вищеназвані прикметники та дієслова у порівняльних конструкціях і складних реченнях. 4Сначала опишіть найбільш суттєві ознаки об'єкта, а потім приступайте до подробиць і дрібниць, доповнюють образ. Опишіть основні характеристики, щоб об'єкт став впізнаваним, а потім використовуйте оригінальні визначення і порівняння, а не ті штампи, які першими приходять на розум. Для опису руху думки гача використовуйте дієслова з нейтральним значенням (бачити, розуміти, помічати і т. д.) 5В завершення опишіть об'єкт короткою ємною фразою – позначте, який результат створюють названі вами ознаки і яке це має значення.
Відповідь:
1 рівень
1) Найбільш шанованими богами ведійського пантеону були Варуна, Індра, Аґні і Сома.
2) Святе Письмо, Священне Писання або Бі́блія, збірник книг, що утворюють Біблію (грец. τά βιβιλία, βιβλία, «вівлія» тобто «збірка книг»; також через місто Бібл, куди завозили папірус) — сукупність текстів різних епох і авторів, яка сприймається всіма християнськими конфесіями як Священне Писання.
3) Основами мусульманства
2 рівень
1) Десять заповідей уособлюють собою набір біблійних принципів, що стосуються моральних настанов та культу, які відіграють фундаментальну роль в юдаїзмі та християнстві. Заповіді містять інструкції поклоніння тільки Богу і святкування вихідного дня, а також заборону на ідолопоклонство, богохульство, вбивство, перелюбство, злодійство, нечесність і заздрість. Різні релігійні групи дотримуються різних інтерпретацій заповідей. Перші три заповіді основною своєю думкою мають на меті возвеличування Бога. З моральної точки зору вони ставлять Бога вище людини і показують, що людина має повністю підкорятись його ідеям. Наступна заповідь говорить про вихідний день, який потрібно використати для шанування Бога (в християнстві — це неділя, а в юдаїзмі — субота). П’ята заповідь містить настанову до шанування своїх батьків, адже кожна людина з часом буде дорослішати та опиниться на місці батьків. Наступні п’ять заповідей сформували основні етично-моральні настанови суспільства. А саме: не вбивати, не заздрити, не красти і так далі. Можна зробити висновок, що загальною моральною настановою заповідей є таке ж ставлення до інших, яке людина хотіла б отримати відносно себе.
2) Структура Корану: 114 розділів (сур), відсутня композиційна єдність. Обсяг Корану: приблизно 500 сторінок тексту, написаного арабською мовою. Сури поділяються на 6219 віршів (айятів). («Та, що відкриває книгу»).
3) У класифікації індуїстських священних текстів веди належать до текстів одкровення — шруті. Кожна Веда має основну частину (Самхіту) та коментарі до неї Брахмани, Араньяки й Упанішади. Ведична література поділяється власне на чотири Веди: Упанішади, Веданта-сутру, Рігведа та Ітіхаси.
Пояснення:
ВІДЬМІТЬ ЯК НАЙКРАЩЕ