Однажды летом я пошёл гулять и увидел странную бабочку . Когда я подошёл и разглядел её то увидел что это не бабочка, а маленький эльф у которого был домик в грибочке . Потом я побежал во двор и рассказал ребятам ,но они мне не поверили и тогда я сказал"Не верите ! Но я вам всё равно докажу что это правда!" . Но потом ко мне подошёл дедушка с тростью и сказал " Я тебе веря. Пойдём покажешь мне это место." . Мы пришли на то место где я это увидел и дедушка стукнул своей тростью , и он превратился в царя эльфов ,и промолвил " То что ты сейчас увидел ты не кому не расскажешь об этом ,а если расскажешь я заберу тебя в своё королевство и сделаю эльфом , и ты больше никогда не увидишь своих родных." - и всё тут же исчезло , и я больше никому не рассказывал о том что случилось со мной тогда.
Карпо Летючий пішов разом з запорожцями до цекви молитися за Україну. А потім він почав розпитувати у них про історію і минуле України. Йому дуже припала до душі гостинність запорожців і їх побут, який так відрізнявся від того, що був у нього вдома. Дні спливали один за одним. І Карпо почав сумувати. Отаман побачив це і вирішив до Карпу повернутися. Найсильніші запорожці вирішили проводити його. Але це було нелегко. Вони довго блукали перш ніж знайшли правильну дорогу. Карпо віддячив їм добрими словами і смачними гостинцями. Він пообіцяв розповісти всім про зачаровану Січ, про пропишні сади, луки, прекрасні квіти, від яких не можна було відвести очей, про доброго гетьмана і сильних запорожців. Щоб вони вічно жили у пам"яті свого народу.