Тема – зустріч Матвія з «пані з огненним волоссям», пошуки красуні, яка лишила рану на його серці.
Головні події відбуваються в XVI столітті в містечку Журавні, яке знаходиться Дністра; правдоподібну щоденність давніх часів тісно переплетено з фантастикою, фольклор з міфологією. Здається, розповідь у романі стосується лише вигаданих персонажів, однак для самої авторки це не так: вона наголосила, що в основу твору покладено справжній родинний переказ.
Минув тиждень від заручин Матвія з панною Теклею Ліською. Весілля мало відбутися після того, як він закінчить навчання у Замойській академії, звідки батько забрав його задля такої оказії, як заручини. Панну Ліську, свою наречену, побачив лише на заручинах. Почуттів до неї він не мав, але і противися волі батька не хотів, адже два шляхетські доми вирішили поєднатись задля миру та благополуччя.
Одного вечора Матвій пішов з пастухами до річки. Всі пастухи заснули, а Матвій почув надприродну музику, зачарованих музикантів, на неймовірно гарних конях та панну з жовтим волоссям.
Спочатку вчулася незвичайна музика, що немов ранила серце, а потім з’явились і самі виконавці дивної музики: «Вони пропливали над Матвієм, награючи музику, ні веселу, ні сумну, а якусь наче нелюдську, а за ними проліг шмат чорної безодні, а далі з тієї безодні виринув ще кращий кінь, а на ньому пані з огняним волоссям, в пишній сукні, поверх якої здіймався під вітром зелений плащ. Вона обернула до Матвія сліпуче біле лице і вдарила його поглядом просто в саме серце».
Тобто головному героєві Матвієві Домницькому все ж випало на власні очі побачити зачарованих музикантів, і це докорінно змінило його життя.
Після цієї загадкової зустрічі на грудях Матвія біля серця лишилась рана, і саме життя хлопця немов перевернулось — заручини розірвав та й зник, полишивши батьківський дім. Відтоді його шлях — блукання в пошуках побаченої дивної панни, а фактично — поступовий вихід поза межі людського світу («Час і світ, у якому жив Матвій, були переповнені видіннями, які ставали цілком реальними…».
А далі з’ясовується, що Матвій став жертвою родового прокляття, накладеного ще на його діда, який рятується від цього в далекому монастирі. Через прокляття загадково йде з життя і батько Матвія — шанований шляхтич Олександер Домницький. Усі чоловіки з цього роду мають однакову рану на грудях, а ще й тугу та біль у душі.
У романі дуже багато зеленого кольору, всюди просто буяє жива природа, населена різними духами. Серед них — Ті, що літають у повітрі, хатники (домовики), лісовики, нарешті, князь і княгиня таємничого світу, у якому замість людських звичаїв і законів панує прадавня магія.
«Зачаровані музиканти» немов перебувають на межі історичного роману й фентезі: побутові реалії минулого поєднують з авторським магічним перетворенням світу
Ключевой фразой, на мой взгляд, в финальных строках текста Ю. Я. Яковлева является последнее предложение, в котором автор сравнивает Косту с веточкой багульника. Этим сравнением писатель хотел донести до читателя мысль о том, что лучшие стороны человеческой души могут раскрыться окружающим неожиданно, спустя какое-то время, через поступки и дела человека, что и произошло с героем рассказа.
Поначалу одноклассники относились к неразговорчивому и скрытному Косте с непониманием и недоверием. У учительницы Женечки Коста тоже вызывал неприятные чувства. Это подтверждают предложения № 2, 15 - 18.
Но однажды ребята и учительница изменили своё мнение о Косте. Чтобы подтвердить сказанное, обратимся к предложениям 19, 20. Из указанных примеров следует, что это произошло благодаря неожиданно расцветшему багульнику, прутики которого Коста принёс в класс (предложения 5-11).
Проследив за своим учеником, стремительно убегавшим куда-то после последнего урока, Женечка сделала для себя неожиданное открытие: оказалось, что Коста торопился к тем, кому нужна была его людям и собакам (предложения 27 – 48). Женечка поняла, что она совсем не знала своего ученика, ведь за молчаливой и подозрительной натурой скрывалось очень доброе и отзывчивое сердце.
Таким образом, обращаясь вновь к последнему предложению данного текста, можно сказать, что красота души героя рассказа Ю. Яковлева раскрылась перед одноклассниками и учительницей так же неожиданно, как красота багульника.
Подробнее - на -
Объяснение:
3
Объяснение:
1 - легенда о Ларре
2 - рассказ Изергиль о себе
3 - легенда о Данко