Основные положения философии Наиболее выражает мою метафизику книга «Опыт эсхатологической метафизики». Моя философия есть философия духа. Дух же для меня есть свобода, творческий акт, личность, общение любви. Я утверждаю примат свободы над бытием. Бытие вторично, есть уже детерминация, необходимость, есть уже объект. Может быть, некоторые мысли Дунса Скота, более всего Я. Беме и Канта, отчасти Мен де Бирана и, конечно, Достоевского как метафизика я считаю предшествующими своей мысли, своей философии свободы. — Самопознание, гл. 11. Во время ссылки за революционную деятельность Бердяев перешёл от марксизма («Маркса я считал гениальным человеком и считаю сейчас», — писал он позднее в «Самопознании») к философии личности и свободы в духе религиозного экзисцеолизма и персонализма. В своих работах Бердяев охватывает и сопоставляет мировые философские и религиозные учения и направления: греческую, буддийскую и индейскую философию, каббалу, неоплатонизм, гиностицизм, мистицизм, космизм, антрософия, теософия и др. У Бердяева ключевая роль принадлежала свободе и творчеству («Философия свободы» и «Смысл творчества»): единственный источник творчества — свобода. В дальнейшем Бердяев ввел и развил важные для него понятия: царство духа,царство природы,объективация — невозможность преодолеть рабские оковы царства природы,трансцендирование — творческий прорыв, преодоление рабских оков природно-исторического бытия. Но в любом случае внутренней основой бердяевской философии являются свобода и творчество. Свобода определяет царство духа. Дуализм в его метафизике — это Бог и свобода. Свобода угодна Богу, но в то же время она — не от Бога. Существует «первичная», «несотворённая» свобода, над которой Бог не властен. Эта же свобода, нарушая «божественную иерархию бытия», порождает зло. Тема свободы, по Бердяеву, важнейшая в христианстве — «религии свободы». Иррациональная, «темная» свобода преображается Божественной любовью, жертвой Христа «изнутри», «без насилия над ней», «не отвергая мира свободы». Богочеловеческие отношения неразрывно связаны с проблемой свободы: человеческая свобода имеет абсолютное значение, судьбы свободы в истории — это не только человеческая, но и божественная трагедия. Судьба «свободного человека» во времени и истории трагична. Наличие содержащейся параллели с упадком античного мира в «Новом средневековье» Бердяева отмечает Сергей Крих: у Бердяева конец «современной античности»
Всі найважливіші сільськогосподарські рослини пройшли тривалий період окультурення їх дикорослих предків. Учені розробляють агротехніку їх вирощування, селекціонери поліпшують наявні та створюють нові сорти зернових, овочевих, технічних і плодово-ягідних культур (див. розділ «Основи селекції»). Пшениця як найважливіша зернова культура має вік понад 10 тис. років. У даний час нараховують більше 20 видів пшениці, кожний вид містить багато сортів. Стебло пшениці — соломина. Листки довгі, вузькі, з паралельним жилкуванням і добре вираженою листковою піхвою. Суцвіття — складний колос. Квітка пшениці має будову, характерну для квіток злакових. Самозапилення відбувається в закритих квітках. Плід — зернівка. Робота селекціонерів направлена на підвищення врожайності та якості зерна. Ранньою весною висівають ярову пшеницю, восени сіють озиму. Озима пшениця дозріває раніше ярової. Майже повсюдно поширена м'яка пшениця, котра невимоглива до ґрунту й тепла. Ендосперм у неї рихлий, борошнистий, із невеликим вмістом білків. Борошно вищого ґатунку одержують із зерна твердої пшениці, ендосперм якої твердий і у великій кількості містить білок, який називається клейковиною. Тверда пшениця дуже вимоглива до ґрунту та клімату. Агротехніка вирощування пшениці вимагає добре обробленого ґрунту, внесення необхідної кількості органічних і мінеральних добрив і ретельного догляду за посівами. Представником групи овочевих культур є капуста, яку людина почала вирощувати більше 4 тис. років тому. Відомі різні сорти капусти: білокачанна, кольорова, брюссельська, кольрабі. Капуста білокачанна — дворічна рослина, вимагає добре удобреного ґрунту, рясного поливу й ретельного догляду під час зростання. До овочевих культур також відносяться: однорічні — огірок, редька; дворічні та багаторічні — ріпа, буряк, цибуля, морква тощо. До олійних культур відносяться соняшник, соя, гірчиця, рапс, льон олійний. Рідкі олії одержують також із насіння бавовнику, конопель, анісу, маслин та інших рослин. Соняшник — однорічна рослина, що має велике суцвіття — кошик, плід — сім'янку. Його сіють весною, коли ґрунт прогрівається до +8...+12°С. Соняшник вимагає багато вологи, опушення ґрунту, підгодівлі мінеральними добривами. Найкраще він росте на чорноземних ґрунтах. Однією з головних технічних, продовольчих і кормових культур у середній смузі є картопля. З її бульб одержують крохмаль, патоку, спирт та інші продукти. Після цвітіння у картоплі дозрівають плоди — ягоди. Насінням картоплю розмножують тільки при виведенні нових сортів. Звичайний б розмноження — вегетативний (бульбами). Краще всього картопля росте в умовах помірного клімату (сонячна погода, часті, але не рясні дощі). Картоплю садять весною, заздалегідь проростивши бульби. Вона вимагає обов'язкового підгортання, яке сприяє утворенню додаткового коріння і підземних пагонів (столонів), верхівки яких до осені дають бульби. Плодово-ягідні культури мають велике значення, оскільки їх плоди багаті вуглеводами, вітамінами, мінеральними солями. Це насіннячкові (яблуня, груша, айва, чорноплідна горобина), кісточкові (малина, суниця, смородина, аґрус) і горіхоплодні (ліщина, волоський горіх, мигдаль, фісташка) рослини. 80 % площ всіх насаджень займає яблуня. Це зимостійка перехресно-запилювана рослина. Залежно від часу дозрівання плодів сорту яблуні ділять на літні (Папіровка, Білий налив), осінні (Антонівка, Боровинка) і зимові (Апорт, Пепін шафранний). Саджанці плодових дерев висаджують восени і весною у спеціально підготовлені ями, на дно яких в шар ґрунту додають мінеральні й органічні добрива. Глибина ями повинна бути 0,7-0,8 м, а діаметр — не менше 1 м. Коренева шийка має знаходитися на 5-8 см вище за рівень ґрунту. Після посадки саджанці вимагають рясного поливання. Весною у міру зростання дерева формують крону, проводячи обрізання.
69
Пошаговое объяснение:
6+9=15вот так вот