Der König Friedrich Wilhelm 2 ließ das Brandenburgen Tor errichten.Man baute es zwischen 1788-1791.Den 26 Meter hohen Natursteinbau krönt die Statue der Siegesgöttin,Architekt Johan Schadow.Das Brandenburger Tor gilt seit 1990 als Symbol der Wiedervereinigung Deutschlands. Der Bundestag,der Bundespräsident und die Regierung haben in Berlin ihren Sitz.1999 fand die erste Sitzung des Bundestages im Reichstagsgebäude statt.Seine Kuppel wurde aus Glas gefertigt.Diese Kuppel symbolisiert die Offenheit der deutschen Politik.In der Naziszeit wurde in diesem Gebäude die Reichkanzlei von Hitler untergebracht. Der Fernsehturm steht am Alexanderplatz.Er ist mit einer Höche von 368 Metern das höchste Bauwerk Deutschlands.Er wurde zwischen 1965 und 1969 errichtet. Zu den schönsten Sehenswürdigkeiten Berlins gehören auch der Berliner Dom,die Nikolauskirche,die Museuminsel und das Pergamonmuseum.
Билина — особливий пісенний епічний жанр. Як і в народній казці, в билині присутні етнічні елементи побутописання і міфотворчості, однак її відмінністю є не розважальний або повчальний сюжет, на якому засновано казкове оповідання, а опис історично значущих подій, які втілили народне уявлення про богатирську силу і доблесть. У казці персонажі втратили прямий зв’язок з реальними героями і придбали абстрактне значення, виражене в протиборстві добра і зла. Сюжет казок — вигадка, створена як трансформація реальності в чудовий образ, пов’язаний з містичними уявленнями певної етнічної групи про навколишній світ. Билина конкретизує героїв, які відіграли важливу роль в історичних подіях або прославилися серед одноплемінників особливими достоїнствами і ратними заслугами. Істотно відрізняється і стиль оповіді в казках і билин. Зміст казки передається у звичайній оповідної манері, близькій до розмовної мови. Билини виконуються урочистим речитативом під струнний акомпанемент, завдяки якому оповідач має можливість зберегти ритм силабо — тонічного вірша, властивий билинному тексту. Властиві билиних засобів художньої виразності також мають відмінності від традиційних тропів, що використовуються в казці. Гіпербола, повтор стійких оборотів, нагнітання слів- синонімів, велика кількість епітетів, антитеза — всі ці формотворчі прийоми використовуються в билині, щоб підкреслити урочистість і зберегти сюжетну лінію. Наприклад, однотипні ситуації у богатирських билинах київського циклу мають троєкратні повтори; « молодецька сила » « славного » богатиря Іллі Муромця протистоїть підступності « царища поганого »; в новгородських билинах Василь Буслаєвич має неймовірну силу, а Садко здатний опуститися на дно морське і вийти сухим з води. Казки створювалися як повчальні і одночасно розважальні історії. Вони розповідалися в колі домочадців, могли мати кінцівку з підтекстом: «Казка брехня, та в ній натяк — добрим молодцям урок». Билини прославляли героїв -богатирів. Їх виконували при великому скупченні народу, на площах і біля міських стін. Таким чином, відмінність билини від казки полягає в наступному: Билина є народною епічної піснею, а казка належить до малого оповідального епічного жанру. Сюжет казок — вигадка, билина завжди має історичну основу і реальний прототип героя. У казці використовується розмовний стиль оповіді, билина виповнюється речитативом. Казка — прозовий твор усної народної творчості, билина має віршований розмір. Основний прийом билини — гіпербола, повтор, стійкі формули і мовні звороти.
а) 1 2/8=1 1/4
б) 2 3/6=2 1/3