Як вважають Андрєєв О. А. та Дем'янова В. О., Рівне древнє місто, та ймовірно це той легендарний Суренж - столиця Дулібії. Місто Рівне (обласний центр) згадується, починаючи з ХІІІ ст. Назва словянська, прозора. Для хлібороба, можна сказати життєдайна: легко обробити землю і плекати врожай, коли поле рівне, без горбів та долин, не порізане ярами і не закидане камінням. Та Рівне - не лише назва міста, а й характер місцевості - плоскої, рівнинної. Схожі назви поселень Міжгір'я, Плоске, Курган та багато інших. Чому ж думки про походження назви міста розійшлися? Дехто проводить паралель між назвою Рівне - "Рівно" і називає ще Дубно, Ратно, Березно (є й інші поселення з назвами такого типу на Волині). Назви ці розкладаються так: Дуб-н-о, Рат-н-о, Берез-н-о, Рів-н-о. Ми бачимо, як змінюються при такому підході основи цих слів (суфікси і закінчення у них однакові). Тоді в назві Рівне(о) основа "рів" - оборонний рів мається на увазі. Назва походить від слова рів, рови, котрими була оточена рівенська фортеця, що знаходилася в долині ріки Устя. Читаємо в паперах 16 століття що, поселення це зазначається під іменем Рівноє — Рівне, як волинський поміщик Іван Дичко продає своє селище князю Семену Василевичу Несвицькому. Наприкінці 15 століття Рівне ще було у властності князя Семена Васильовича Несвіжського, який після смерті своєї дружини переселився до Рівного і збудував тут найдревніший в цій місцині палац в сирій долині річки Устя. Окопав він острівець глибочезними ровами, зупинив гаттю воду в річці Усті, сповнюючи глибочезні й широченні рови водою. У 1707 році Рівне описується в „Днєвнику і путєвих замєтках князя Куракина" під ім’ям Ровное (на польській мові - РУВНЕ, по-українськи РІВНЕ). Дослідивши старі укріплення древнього рівенського замку він припускає, що фундаментальними захисними фортифікаціями стояли рови і вали, котрими була оточена ця фортеця в долині р. Устя. Словник Сташевського з 1959 року надає „Rowne" — ім'я це не показує рівне поле, як говорить Брікнер, але виділяє кінцівку „но" до назви Рів. Підкріпляється це так само й вимовою сієї назви тутешніми мужиками — Рівне, до Рівного і т.д. Є також легенди й перекази, повязані з родиною князів Острожських: це вони розбудували місто, бо саме тут закінчувались їхні володіння ("рівно до цього міста"). Або ще: у князів Острожських разом з цим містом було "рівно сто міст". І ще одна версія "Маєтки Острозькими, нібито простягалися рівно цією місцевістю".Такі відомості залишаються лише народною легендою, бо насправді місто Рівне переходить до власності роду Острожських тільки у 1518 році.Цікаво, що перша згадка про місто датується 1283 роком й записана в польскій хрониці «Rocznik kapituły krakowskiej» де згадується місто Ровно.Тому найпереконливішим видається "рівнинне" походження міста. Матеріал взятий з книги Сергія Шелухина "Україна - назва нашої землі з найдавніших часів".
Зацікавленість Миколи Костомарова до визвольної війни українського народу за керівництвом Богдана Хмельницького став причиною його переселення на роботу ближче до місцевості тих бурхливих подій — у Київський навчальну округу. У вересні 1844 року він став учителем історії в Рівненській гімназії. Костомарова приходить місця подій тих часів, де занотовує легенди, народні пісеньки й сказання про минувщину (під найменуванням «Народные песни, собранные в западной части Волынской губернии в 1844 году» їх надрукували під керівництвом Д. Мордовцевого у Саратові у «Малорусском литературном сборнике» 1859 рік. Таким чином Костомаров зробив безцінний вклад в дослідження міста Рівне.
Землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, лісові пожежі лише протягом останніх 20 років забрали життя більше трьох мільйонів чоловік. За даними ООН, за цей період майже один мільярд жителів нашої планети зазнав збитків від стихійних лих.Серед надзвичайних ситуацій природного походження на Україні найчастіше трапляються:геологічні небезпечні явища (зсуви, обвали та осипи, просадки земної поверхні);метеорологічні небезпечні явища (зливи, урагани, сильні снігопади, сильний град, ожеледь);гідрологічні небезпечні явища (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод та ін.);природні пожежі лісових та хлібних масивів;Особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів зумовлюють різноманітність кліматичних умов: від надлишкового зволоження в західному Поліссі - до посушливого - в південній Степовій зоні. Виняткові кліматичні умови на Південному березі Криму, в горах Українських Карпат та Криму.Внаслідок взаємодії всіх цих факторів виникають небезпечні стихійні явища. В окремих випадках вони мають катастрофічний характер.Стихійні явища часто виникають в комплексі, що значно посилює їх негативний вплив. Надзвичайні ситуації природного походження в Україні поділяються на: геологічні, географічні, метеорологічні, агрометеорологічні, морські гідрологічні, гідрологічні небезпечні явища, природні пожежі тощо. Їх виникненню сприяє ряд факторів, зокрема, особливості географічного положення України, атмосферні процеси, наявність гірських масивів, підвищень, близькість теплих морів та ін. Також, як не прикро це визнавати, величезною "рушійною силою" природних стихійних явищ є людська діяльність.За умови високого ступеня антропогенізації території України, з перевищенням техногенного навантаження на природне середовище у 5-6 разів порівняно з іншими розвинутими країнами, окремо виділяється група природно-техногенних небезпечних явищ, пов'язаних з експлуатацією гребель, водосховищ, проведенням заходів з меліорації і водопостачання, гірничих видобувних робіт. З іншого боку, завжди є загроза дії стихійних явищ на різні промислові об'єкти, споруди тощо.Руйнування чи пошкодження таких об'єктів з небезпечними виробництвами може призвести до пожеж, вибухів, викидів небезпечних речовин, затоплення територій, радіоактивного забруднення. Стихійні лиха можуть призводити до транспортних аварій, аварій в електроенергетичних спорудах.
зависимость: (+1, +0,3)
окошки: (11; 3,3) (12; 3,6)
Пошаговое объяснение: