Перпендикуляром, проведеним з деякої точки до заданої прямої, називається відрізок, що лежить на прямій, перпендикулярній до заданої прямої і з кінцями в заданій точці, і точки, що лежить на заданій прямій. Кінець перпендикуляра, що лежить на прямій, до якої він проведений, називається основою перпендикуляра.
Похила — будь-який відрізок, проведений із точки на пряму, відмінний від перпендикуляра. Кінець похилої, що лежить на прямій, до якої він проведений, називається основою похилої.
Відрізок, що сполучає кінець перпендикуляра і похилої до прямої, проведених з однієї точки, називається проекцією похилої на пряму.
Якщо до прямої з однієї точки проведені перпендикуляр і похилі, то будь-яка похила більша від перпендикуляра.
Рівні похилі мають рівні проекції.
Якщо проекції похилих рівні, то рівні і похилі.
Із двох похилих більшою є та, у якої більша проекція на пряму.
Більшій похилій відповідає більша проекція і навпаки.
Среднее Поволжье представляет собой особую этнографическую область Восточной Европы, расположенную на стыке Европы и Азии. Народы, населяющие Поволжье, имеют много общего как в экономическом и историческом развитии, так и в происхождении, культуре, быте. К народам Поволжья относятся: МОРДВА, МАРИЙЦЫ, УДМУРТЫ, ЧУВАШИ, КАЗАНСКИЕ или ПОВОЛЖСКИЕ ТАТАРЫ и БАШКИРЫ. Правда, башкиры включены в число народов Поволжья условно; фактически они занимают среднее положение между народами Средней Азии и Поволжья и в культурном отношении тяготеют как к тем, так и к другим. В результате анализа этнической истории Среднего Поволжья были выделены три этапа в эволюции этнического сознания: 1) нач. ХVII – нач. ХХ вв. – дореволюционный период; 2) 1917 – 1991 гг. – советский период; 3) 1991 – 2006 гг. - постсоветский период. 1) К началу ХХ века коренные народы Поволжья в той или иной степени сохранили собственную национальную идентичность. В основном это было связано с аграрным характером Российской цивилизации. Сельская дореволюционная этническая община представляла собой достаточно изолированное сообщество, сопротивляющееся ассимиляции с другими группами и интеграции с ними. Обладая значительной внутренней сплоченностью, основанной на конфессиональной принадлежности, посредством предписания поведенческих норм, крестьянская община поддерживала и усиливала внутригрупповое единство. В образе дореволюционной сельской общины можно выделить несколько характеристик: религиозность, язык, территориальная этническая сегрегация, относительно компактное расселение по территории губернии; развитая общинная инфраструктура (школы, религиозные общества и т. д. ) ; традиционные занятия. Все это давало возможность жить в своей этнической среде, и создавало благоприятные условия для поддержания и передачи последующим поколениям языка и обычаев. К концу 19 - началу 20 века население края преимущественно было русским, проживало в сельской местности, было верующим и неукоснительно соблюдало православную (или мусульманскую) семейную и календарную обрядность. 2) Ассимиляционные процессы в регионе заметно усилились во второй половине ХХ века, когда происходит быстрое выравнивание социально-экономических параметров населения разного происхождения и «сужение зоны этнической специфики, ее перемещение в этнопсихологическую и психолингвистическую среды» . Это связано не столько с особенностями советской идеологии и национальной политики, сколько с глобальной трансформацией всего социума в целом. В ХХ веке Россия из аграрной превращается в индустриальную державу. Открытие новых индустриальных гигантов требует притока рабочей силы. Начинается массовая миграция в город из сельских районов, что и определяет социальный состав горожан, большинство которых являются выходцами из сельской местности. 3) Постсоветский период характеризуется возрастанием роли этичности в социальном пространстве. Конец 90-х годов ХХ столетия ознаменован определенным ростом этнического самосознания у коренных народов Среднего Поволжья . Прежде всего, выявлены процессы институционализации этничности. Формируются и открываются национальные культурные автономии – татарская (1998), чувашская (1999), мордовская (2000).Так, этническая идентичность постепенно выходит из приватной сферы в публичную. Таким образом, на сегодняшний день наблюдается несколько тенденций, характеризующих этническое сознание: 1)тенденция к интеграции с общероссийскими ценностями; 2)тенденция к традиционализму и возрождению национальных ценностей; 3)тенденции к интеграции с общеевропейскими ценностями с одной стороны, с другой – попытки поиска «корней» и обоснования самобытности.
Перпендикуляром, проведеним з деякої точки до заданої прямої, називається відрізок, що лежить на прямій, перпендикулярній до заданої прямої і з кінцями в заданій точці, і точки, що лежить на заданій прямій. Кінець перпендикуляра, що лежить на прямій, до якої він проведений, називається основою перпендикуляра.
Похила — будь-який відрізок, проведений із точки на пряму, відмінний від перпендикуляра. Кінець похилої, що лежить на прямій, до якої він проведений, називається основою похилої.
Відрізок, що сполучає кінець перпендикуляра і похилої до прямої, проведених з однієї точки, називається проекцією похилої на пряму.
Якщо до прямої з однієї точки проведені перпендикуляр і похилі, то будь-яка похила більша від перпендикуляра.
Рівні похилі мають рівні проекції.
Якщо проекції похилих рівні, то рівні і похилі.
Із двох похилих більшою є та, у якої більша проекція на пряму.
Більшій похилій відповідає більша проекція і навпаки.