Оповідання «Останній дюйм» захоплює нас не так збігом дивовижних обставин, як своїм внутрішнім драматизмом. Герой, пілот, береться не за свою справу: він опускається на дно Червоного моря, де з ризиком для життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення. Письменник намагається розкрити складні й болісні переживання Бена, коли він, поранений акулами, збирає останні сили, щоб за будь-яку ціну врятувати сина, а головне — зламати глуху стіну відчуження, подолавши отой «останній дюйм», який відділяв його від власної дитини.
Деві — десятирічний хлопчик, який розумів, що мати ним не цікавиться, а батько — стороння людина, «різка й небагатослівна». Хлопчик гостро відчував свою самотність і непокоївся, що з ним станеться, якщо батько так ніколи й не випливе з морської глибини.
Поранення Бена змушує хлопчика забути про свої невеселі думки і серйозно поставитися до того, що сталося. Уперше Бен придивляється до сина і думає: «Він, здається, хлопець розвинутий». Так, цей хлопчина «був чимось схожий на нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий і навіть невимовний характер». Бен зрозумів, що відповідає за життя сина. Якщо він загине, Деві залишиться сам, і його не скоро знайдуть у цій пустелі, а може, взагалі не знайдуть.
У вирішальну мить Деві зосереджений, уважний. Він мусить виконати роботу дорослого чоловіка. Здасться, він і сам подорослішав. У нього з’явилося почуття відповідальності за себе і за свого батька. Так, справді, у житті не раз настають або залишаються останні дюйми, та найголовніше, що у Бена тепер є ціле життя, яке подарував йому син.
Тема відповідальності є однією з найважливіших в оповіданні, бо людина — творець своєї долі. Письменник підкреслює, що людина — досконалий витвір природи і мусить бути достойна того місця, котре займає в ній.
Социальные опасности могут быть также классифицированы по определенным признакам.
1. По природе, связанные:
• с психическим воздействием на человека (шантаж, мошенничество, воровство, шарлатанство и т. д.) ;
• с физическим насилием (войны, вооруженные конфликты, массовые беспорядки, разбой, бандитизм, терроризм, захват заложников и пр.) ;
• с употреблением веществ, которые негативно действуют на психическое и физическое состояние организма человека (наркомания, алкоголизм, курение) ;
• с массовыми заболеваниями (СПИД, венерические заболевания, инфекционные заболевания и т. д.) ;
• с суицидами.
2. По масштабам событий: локальные, региональные, национальные, глобальные.
3. По организации: случайные, преднамеренные.
4. По поло-возрастному признаку: характерные для детей, молодежи, женщин, пожилых людей и пр.
Исторический опыт человечества свидетельствует, что пренебрежение социальными опасностями, игнорирование их ведет к тому, что они становятся плохо управляемыми, перерастают в экстремальную стадию и превращаются в чрезвычайные ситуации социального характера, многократно превышающие по своим последствиям ЧС иного происхождения (природные, техногенные, экологические, биологические и т. д.).
Оповідання «Останній дюйм» захоплює нас не так збігом дивовижних обставин, як своїм внутрішнім драматизмом. Герой, пілот, береться не за свою справу: він опускається на дно Червоного моря, де з ризиком для життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення. Письменник намагається розкрити складні й болісні переживання Бена, коли він, поранений акулами, збирає останні сили, щоб за будь-яку ціну врятувати сина, а головне — зламати глуху стіну відчуження, подолавши отой «останній дюйм», який відділяв його від власної дитини.
Деві — десятирічний хлопчик, який розумів, що мати ним не цікавиться, а батько — стороння людина, «різка й небагатослівна». Хлопчик гостро відчував свою самотність і непокоївся, що з ним станеться, якщо батько так ніколи й не випливе з морської глибини.
Поранення Бена змушує хлопчика забути про свої невеселі думки і серйозно поставитися до того, що сталося. Уперше Бен придивляється до сина і думає: «Він, здається, хлопець розвинутий». Так, цей хлопчина «був чимось схожий на нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий і навіть невимовний характер». Бен зрозумів, що відповідає за життя сина. Якщо він загине, Деві залишиться сам, і його не скоро знайдуть у цій пустелі, а може, взагалі не знайдуть.
У вирішальну мить Деві зосереджений, уважний. Він мусить виконати роботу дорослого чоловіка. Здасться, він і сам подорослішав. У нього з’явилося почуття відповідальності за себе і за свого батька. Так, справді, у житті не раз настають або залишаються останні дюйми, та найголовніше, що у Бена тепер є ціле життя, яке подарував йому син.
Тема відповідальності є однією з найважливіших в оповіданні, бо людина — творець своєї долі. Письменник підкреслює, що людина — досконалий витвір природи і мусить бути достойна того місця, котре займає в ній.