Зимний лес похож на заколдованное царство Снежной королевы. Здесь стоит тишина. Пушистый белоснежный покров устилает землю. Он также наброшен на ветви деревьев, как шубы.
Кажется, будто деревья в зимнем лесу одели сказочные наряды. Все вокруг украшено слепящим снегом, прозрачным льдом и серебристым инеем. Лес полон хрупких зимних драгоценностей.
Только ветви замерзших деревьев иногда скрипят и трещат от мороза. Да похрустывание снега под ногами нарушает тишину во время прогулки по зимнему лесу. Но вообще-то зимой здесь трудно пройти. Можно провалиться в сугроб по колено, а то и по пояс.
Когда идешь зимним лесом, кажется, что в лесу нет ни единой живой души. Как будто все птицы, звери и насекомые покинули эти края в поисках тепла или залегли в спячку. Даже вороны подались в город, кормиться около людей. Но в этот же момент заяц-беляк, невидимый на снегу, наблюдает за путешественниками. Жизнь в зимнем лесу затихает, но не останавливается.
Сам Господь окреслив обов’язки дітей супроти батьків цими словами: «Шануйте свого батька і матір!». Батько і мати – це найбільші добродії дітей, після Бога, котрі дали їм найцінніший дар – життя. Крім цього батьки – це заступники самого Бога для власних дітей. Оскільки Він передав батькам частину своєї влади та звелів виховувати дітей для Його слави. З цього випливають наступні обов’язки дітей щодо батьків: 1. Пошана Діти зобов’язані шанувати своїх батьків, бо вони представляють Божий авторитет та дали їм життя. Пошана – це внутрішнє почуття, яке велить дітям поважати батьків як щось вище ніж вони самі. Сама гідність батька чи матері ставить батьків вище дітей, хоча б батьки були б менше вчені, менше виховані та бідніші ніж їхні діти.
Батьків треба шанувати навіть і тоді, коли вони далекі від того, щоб бути ідеалом. Бог звелів шанувати батька і матір, незважаючи на те чи вони святі чи грішники. Їм належиться пошана від дітей. 2. Любов Діти мають любити своїх батьків, бо по Бозі вони найбільші їх добродії. Не було б дітей, якщо б на світі не було б батьків і матерів. Бог міг сам безпосередньо творити людей і посилати їх на цей світ, щоб тут прославляли його, але він не вчинив цього, бо хотів поділитися з батьками своєю творчою силою.
Діти мають любити своїх батьків за те, що дали їм життя і подбали про те, що не померли зараз по народженні. За всі труди виховання, жертовність і любов, за щоденний хліб, за одяг, за опіку від злого, за освіту, за добрі поради і перестороги батькам належиться любов від дітей. 3. Послух Діти мають завжди та в усьому слухати батьків, хіба що вони наказують щось, що суперечить Божому Законові. Жоден батько чи мати не мають права дітям наказувати те, що зневажало б Бога або ламало б якийсь Його Закон. Наприклад, забороняти молитися, красти чи брехати. Якщо б таке траплялося, то в таких випадках діти не є зобов’язані слухати своїх батьків.
Зимний лес похож на заколдованное царство Снежной королевы. Здесь стоит тишина. Пушистый белоснежный покров устилает землю. Он также наброшен на ветви деревьев, как шубы.
Кажется, будто деревья в зимнем лесу одели сказочные наряды. Все вокруг украшено слепящим снегом, прозрачным льдом и серебристым инеем. Лес полон хрупких зимних драгоценностей.
Только ветви замерзших деревьев иногда скрипят и трещат от мороза. Да похрустывание снега под ногами нарушает тишину во время прогулки по зимнему лесу. Но вообще-то зимой здесь трудно пройти. Можно провалиться в сугроб по колено, а то и по пояс.
Когда идешь зимним лесом, кажется, что в лесу нет ни единой живой души. Как будто все птицы, звери и насекомые покинули эти края в поисках тепла или залегли в спячку. Даже вороны подались в город, кормиться около людей. Но в этот же момент заяц-беляк, невидимый на снегу, наблюдает за путешественниками. Жизнь в зимнем лесу затихает, но не останавливается.