1. Омоніми є провідним стилістичним засобом у речення:
А. А він все дивився туди, за фіранку, де зiрка по небу пливла над нікном (Ю. Андрухович).
Б. У пеклі наших доль не знаеш сам: ти бранець чи обранець (Л. Костенко).
В. Він мав усякі хиби, крім одної: він ніколи ве був нудний (І. Вілье).
Г. Був холодний місяць лютий, Лис ходив голодний, лютий (А. Качан).
Д. Ця ніч на нас накинута покровами, I ти течеш до мене, як ріка (Ю. Андрухович).
2. У реченні "Як верховіття має власну вісь так власну глибину земне коріння" антоніми вжито з метою:
А. пожвавлення викладу
Б. Контретної характеристики образів
В. Гумористичного ефекту
Г. Відтворения місецевого колориту
Д. Емоційного забарвления
