Определяет формы объединения первобытных людей; Определяет сходства и различия первичных форм объединения 1. Определите первичные формы объединения первобытных людей, изображенных на рисунках. Поясните свой ответ. 2.Укажите сходства и различия первичных форм объединения, изображенных на рисунках. Сходства Различия : - определяет первичную форму объединения первобытных людей, изображенного на первом рисунке и поясняет свой ответ; - определяет первичную форму объединения первобытных людей, изображенного на втором рисунке и поясняет свой ответ; - определяет сходства в первичных формах объединения первобытных людей, изображенных на рисунках - определяет различия в первичных формах объединения первобытных людей, изображенных на рисунках.
Пошаговое объяснение:
1.
В 1сам. - x п.
В 2сам. - x+50 п.
1) x+x+50=910
2x=860
x=430 (п.) - 1сам.;
2) 430+50=480 (п.) - 2сам.
ответ: в 1 самолёте 430 пассажиров, в 2 самолёте 480 пассажиров.
2.
В 1кар. - х кар.
В 2кар. - х-13 кар.
1) х+х-13=95
2х=108
х=54 (кар.) - 1кар.
2) 54-13=41 (кар.) - 1кар.
ответ: В 1 коробке 54 карандаша, в 2 коробке 41 карандаш.
3.
1)3124 : ( 3 ∙ 504 – 4∙ 307 ) + 10 403 : 101
3124 : (1512 - 1228) + 103
3123 : 284 + 103
10.996...+ 103= 113.996...
2)15 + (12 322 : ( 24 + 37) – 12 ∙15) : ( 35 ∙ 2 - 59)
15 + 22 : 11
15 + 2 = 17
Взаємний вплив інформатики та математики поширюється і на процес навчання. З усіх шкільних предметів інформатика найбільше пов'язана з математикою. З урахуван-ням завдань дослідження ми визначили: які з апробованих в математиці методів і прийомів навчання доцільно застосувати в процесі навчання інформатики, в якій мірі може бути застосований метод навчання на задачах, що спільного у процесах розв'язування математичної задачі та розробки алгоритму розв'язування задачі за до ЕОМ, як актуалізація математичних методів і знань сприяє процесу навчання інформатики, які самостійні цілі алгоритмізації, що досягаються саме у процесі навчання інформатики.
Ми дійшли висновку, що ця багатогранна проблема вимагає подальшого дослідження. Творча і практична складові навчальної діяльності потребують особливої уваги. Об’єктом вивчення на уроках інформатики повинні стати саме основи цієї науки, а в освітньому середовищі має бути єдине трактування того, що розуміється під інформатикою як навчальним предметом і що розуміється під технологією як предметною галуззю. Розв’язання розвиваючої задачі формування технічного світогляду учнів має поєднуватись з розв’язанням фундаментальної задачі ознайомлення учнів з елементами наукової системології, яка має безпосереднє відношення до інформаційного моделювання. Важливо розуміти, що створення інформаційних моделей, побудова алгоритмів, робота з програмним забезпеченням ЕОМ – загальноосвітні завдання курсу інформатики. Шкільні предмети включають, наприклад, вивчення процесу побудови алгоритмів розв’язання відповідних задач. Незалежно від предметної галузі існує багато спільного в складанні цих алгоритмів (метод низхідного проектування тощо). Отже, існують загальні методи розробки алгоритмів, які лише конкретизуються в кожному з предметів. Природно, що вони повинні вивчатись школярами в узагальненому вигляді.
Дослідження свідчать, що при визначенні мети і практичній реалізації курсу інформатики необхідно враховувати: адекватність відображення наукової галузі в предметі; тенденції до інтеграції знань із різних наукових галузей; новизну курсу інформатики; специфіку вивчення предмета з урахуванням спеціалізації навчання, диференціації, МЗ; тенденції до зниження віку учнів; потребу у вирішенні проблем створення підручників, програмних засобів, комп'ютеризації шкіл; істотні зміни в соціальному житті суспільства та характері праці.
У ході дослідження проаналізовано й співставлено процеси розв’язування задач з математики та інформатики. У процесі розв’язування математичної задачі виділяють наступні етапи: 1) аналіз задачі; 2) схематичний запис умови з використанням математичної символіки, рисунків; 3) пошук розв’язування; 4) здійснення спо-собу розв’язування; 5) перевірка розв’язку; 6) дослідження задачі та розв’язку; 7) фор-мулювання відповіді; 8) навчально-пізнавальний аналіз задачі та розв’язку. Послідов-ність етапів може змінюватись, не всі вони обов’язкові, але перший, третій, четвертий і сьомий етапи виконуються для будь-якої задачі. Центральним і найбільш складним є третій, а восьмий – головний при об’єднанні задач у набори взаємозв’язаних задач, які використовуються для узагальнення і систематизації знань та навчанні методів розв’язування задач. У процесі розв’язування задач за до ЕОМ виділяють етапи: 1) постановка задачі, що включає побудову математичної моделі та виділення аргументів і результатів; 2) побудова алгоритму; 3) запис алгоритму; 4) реалізація алгоритму на ЕОМ; 5) аналіз результатів. Як і в процесі розв’язування математичної задачі, не всі ці етапи обов’язкові. Наприклад, побудовану модель можна дослідити за до готового програмного засобу. У процесі навчання багатоетапність спричиняє розгляд задач із різним ступенем “ваги” етапів для найбільш повного засвоєння суті кожного з них.