№1. 1) Пусть собственная скорость лодки - v км/ч. Тогда скорость лодки по течению реки (v+3) км/ч , а пройденное расстояние 2(v+3) км. Скорость лодки против течения реки (v-3) км/ч, пройденное расстояние 3(v-3) км. Зная , что данные расстояния равны , составим уравнение: 2(v+3) = 3(v-3) 2v+6=3v-9 2v -3v =-9-6 -v=-15 v=15 (км/ч) собственная скорость лодки 2(15+3) = 3(15-3) =36 (км) расстояние
2) Пусть расстояние между пунктами - х км. Тогда скорость лодки по течению реки х/2 км/ч, а скорость против течения реки х/3 км/ч. Зная, что скорость течения реки 3 км/ч , составим уравнение: х/2 - 3 = х/3 + 3 |*6 3x - 18 = 2x +18 3x - 2x= 18+18 x=36 (км) расстояние
Усна народна творчість, як і художня література взагалі, є словесною поетичною творчістю, тому між ними існує тісний зв´язок. Він починається з того, що усна народна творчість є джерелом виникнення літератури. Кажучи словами В. Проппа, «фольклор — лоно літератури, яка виникає з фольклору. Фольклор є доісторією літератури». Тому може виникнути запитання: Чи не може фольклор увійти у сферу досліджень літературознавства; чи не доцільно було б об´єднати фольклористику з літературознавством? Проаналізувавши літературні та фольклорні тексти, а також їх жанрові системи, можна побачити, що між усною народною творчістю та літературою є значно більше відмінного, ніж подібного, і навіть спільні риси є зовнішніми, відрізняючись внутрішнім змістом. Серед ознак, характерних для усної народної творчості та літератури, першою, безумовно, є мова, за до якої творяться і функціонують народнопоетичні та літературні твори. Але ця риса є відмінною у народній та авторській творчості, оскільки для першої властива простонародна, діалектна (часто говіркова) мова, а для другої — літературна (як протиставлення до нелітературної мови чи живого мовлення; якщо автор при написанні літературного твору використовує діалект, то він це робить з художньою ціллю, і в цьому випадку мовні характеристики стають додатковими поетико-стилістичними ознаками).
