Любовь к родителям - это прекрасное чувство, которое испытывает каждый из нас.
В житие Сергия Радонежского, братья Варфоломея женились. Варфоломей попросил у отца согласие на иноческую жизнь. Родители попросили его подождать и "проводить их до гроба", ведь они были стары, больны, бедны. Юноша с радостью пообещал ухаживать за ними до конца их жизни и с того дня старался угодить им, чтобы они молились за него и дали ему благословление.
Из жития я хочу сделать вывод: одна из наших главных обязанностей - забота о родителях и нам не стоит забывать о ней
У житті тітки Поллі та інших жителів містечка сталися дивовижні зміни. Цим потрібно завдячувати Поліанні, яка вміла жити, радіти життю, була оптимісткою, кожному дарувала частинку свого доброго серця. 1. Тітці Поллі довелося змінювати звичний стиль життя. 2. Тітчине розуміння обов’язку видається дивним і Полінні, і іншим жителям маєтку Гаррінгтонів. 4. Режим дня, який запропонувала тітка, на думку Поліанни, «зовсім не лишає часу на те, щоб просто жити». 5. Життя Поліанна сприймає, як гру в радість, намагається навчити цього усіх жителів містечка. Радість дівчинка намагається знайти за будь-яких обставин, навіть за таких, які видаються зовсім безнадійними (н., смерть батька, кімната на горищі тощо). Іншим людям вона теж допомагає знайти привід для радості. 6. Поліанна виявилася дуже старанною ученицею, але окрім навчання вона мала ще багато обов’язків: навідувати Джона Пендлтона, місіс Сноу, спілкуватися із лікарем Чілтоном тощо. 7. Нещастя, що сталося з Поліанною, не поселило в дівчинці зневіру, через те, що їй постійно приходили листи, від вдячних людей, яким вона до відвідували жителі містечка, тому що кожного із них вона навчила радіти життю і насолоджуватися ним. 8. Любов до Поліанни змусила тітку Поллі та лікаря Чілтона забути про образи, зрозуміти цінність своїх стосунків до дівчинці одужати.
Любовь к родителям - это прекрасное чувство, которое испытывает каждый из нас.
В житие Сергия Радонежского, братья Варфоломея женились. Варфоломей попросил у отца согласие на иноческую жизнь. Родители попросили его подождать и "проводить их до гроба", ведь они были стары, больны, бедны. Юноша с радостью пообещал ухаживать за ними до конца их жизни и с того дня старался угодить им, чтобы они молились за него и дали ему благословление.
Из жития я хочу сделать вывод: одна из наших главных обязанностей - забота о родителях и нам не стоит забывать о ней