(1) 3х²у+3ху²=90(обе части нижнего уравнения умножили на 3)
(2) сложив почленно верхнее уравнение х³+у³=35 с уравнением (1), получим:
х³+3х²у+3ху²+у³=125 или (х+у)³=125 или х+у=√125 или х+у=5 (беру для простоты только положительные корни, с отрицательными будет такой же алгоритм решения!)
(3) далее, преобразуем уравнение (1) как 3ху(х+у)=90 или ху(х+у)=30.
Но у нас ранее получено, что х+у=5, т.е ху·5=30 или ху= 6.
(4) получили новую систему:
║х+у=5
║ху=6
Значит х=5-у, отсюда (5-у)·у=6, далее у²-5у+6=0 (корни этого уравнения 3 и 2. Но я для упрощая для быстроты, что конечно, недопустимо, беру только один корень 3) Получил у=3, тогда х=5-3=2.
ответ(неполный): у=3, х=2
Желаю всем здоровья и удачи!
Пошаговое объяснение:
Партиза́ни (множ.), партиза́н (одн.) (від італ. partigiano — прибічник певної суспільної групи, партії) — спільна назва учасників недержавних, тобто не належних до регулярної армії, військових об'єднань — військових загонів, які складаються з прибічників певних політичних (владних) кіл чи суспільних сил даної країни.
Більшовики — члени лівого (ленінського) крила РСДРП після її розколу на більшовиків і меншовиків. Надалі більшовики виділилися в окрему партію, що в 1917–1952 роках називалася РСДРП(б), РКП(б) і ВКП(б) («б» означає «більшовиків»), поки не була перейменована в КПРС. Слово «більшовик» відбиває той факт, що прихильники Леніна виявилися в більшості на виборах керівних органів на другому з'їзді партії в 1903 році
Світова війна — глобальне протиборство коаліцій держав із застосуванням засобів збройного насильства, що охоплює велику частину країн світу.
Губе́рнія — вища одиниця адміністративного поділу і місцевого устрою в Російській імперії, яка з'явилася у XVIII столітті при Петрі I у процесі формування абсолютистської держави. Губернія (ляні) є також адміністративною одиницею Фінляндії. У деяких країнах губернії називають говерноратами.
Па́нщина — відробіткова рента, одна з форм земельної ренти при феодальному виробництва. Характеризується прикріпленням до землі безпосереднього виробника, особистою залежністю селянина від поміщика. Зміст визначається зобов'язанням селянина працювати якийсь час зі своїм інвентарем в господарстві феодала...
Кріпацтво (також кріпаччина[1], панщина[1], панське право[2][3]) ( від “кріпостей” — купчих документів на землю, відомих у Росії з кінця XV ст.[4]) — за феодалізму система правових норм, що встановлювала залежність селянина від феодала й неповну власність другого на селянина. Знаходило юридичний вираз у прикріпленні селянина до землі, праві феодала на працю та майно селянина, відчужуванні його як із землею, так і без неї, надзвичайному обмеженні дієздатності (відсутність у селянина права порядкувати нерухомим майном, спадщиною, виступати в суді, права державної присяги тощо).