МОСКВА – Незадолго перед наступлением Нового Года у России появился новый руководящий документ в сфере национальной безопасности: президент России Владимир Путин своим указом от 31 декабря 2015 года одобрил новый текст Стратегии национальной безопасности России. Предыдущий документ этого рода, который был одобрен в 2009 году президентом Дмитрием Медведевым, был рассчитан до 2020 года – это говорилось даже в его названии. Таким образом, прервав действие «Стратегии» Дмитрия Медведева и введя в действие новый документ, Владимир Путин, по мнению многих наблюдателей, хотел продемонстрировать, что ситуация с безопасностью для России изменилась, а значит, должен быть изменен и подход к этой проблеме.
Новая 40-страничная «Стратегия» не содержит ограничений по сроку действия, и в ней гораздо жестче, чем в предыдущем документе, просматривается обособленность России в нынешней мировой системе. Кроме того, в ней очевиден приоритет государственных интересов над интересами личности: среди национальных интересов России первыми указаны «укрепление обороны страны, обеспечение незыблемости конституционного строя, суверенитета, независимости, государственной и территориальной целостности Российской Федерации», и лишь потом «укрепление национального согласия, политической и социальной стабильности, развитие демократических институтов, совершенствование механизмов взаимодействия государства и гражданского общества».
Гомер — співець греків і троянців
Поеми "Іліада" та "Одіссея", що були створені близько двох з половиною тисяч років тому, складалися із пісень, кожну з яких можна було виконувати окремо, як самостійну оповідь про ту чи іншу подію з життя її героїв. Можна собі уявити, що співака-оповідача (який у древніх греків називався аедом, а пізніше рапсодом) на бенкетах прохали заспівати деякі уривки із довгих, насичених різноманітними подіями поем. І якщо бажали послухати про героїчні подвиги під стінами давньої Трої, співак під звуки кіфари співав про Троянську війну, що розпалилася між "міднолатними" ахейцями (греками) та захисниками рідного міста, мужніми троянськими воїнами.
Поеми "Іліада" та "Одіссея" були створені на основі героїчних пісень-переказів, які виконували співаки-аеди, мандруючи землею давньої Еллади. Самі греки усю честь створення цих славнозвісних поем надавали сліпому аеду Гомеру, уродженцеві острова Хіос. За право називатися батьківщиною великого поета вже у давні часи сперечалися сім міст грецького світу. Можна припустити, що сліпий старець-аед Демодок, що зображений у восьмій пісні "Одіссеї", який співав перед гостями царя Алкіноя на острові феаків, послугував прообразом для уявлення про самого Гомера ще у стародавні часи. Вчені й досі сперечаються, був чи не був насправді Гомер, проте весь світ пов'язує ці величні поеми з образом старого сліпого співака Гомера, який доніс до нас події свого героїчного та бурхливого часу.
У "Іліаді" та "Одіссеї", без сумніву, зображені події реального життя та побуту давньогрецьких племен. Звісно, переважає опис побуту воєнного часу, причому поема насичена реалістичним показом сцен смерті воїнів, жорстоких сутичок та жахливих поранень. Проте битва зображується Гомером частіше не як масове зіткнення, а як величний поєдинок між окремими героями, що відзначаються силою, звитяжністю та військовою майстерністю.
1)R = 10
d= 2R = 20
C = 2πR = 2π * 10 = 20π
S = πR² = π * 10² = 100π
2) C = 2π
C = 2πR
2π = 2πR
R = 1
d = 2R = 2
S = πR² = π* 1² = π